Марія Люта - Настя і вовки. Пробуди в мені звіра, Марія Люта

 

Кет нахилилася до мене і отруйно прошипіла:

 

- І в Натана, до твого відому, встає на пишні форми, а в тебе навіть глянути нема на що.

 

Ух, хіба так говорять леді? Все ж таки вона люто ревнує до свого не-хлопця, якого сама так підло використала.

 

- Ось нехай ця думка тебе зігріває самотніми вечорами. А я все - спати.

 

Я демонстративно натягла на очі пов'язку та відкинулася на сидіння. Насправді, у мене просто вже не залишилося сил ні корчити із себе самовпевнену с*ку, ні спілкуватися з такою, навіть якщо та десь глибоко в душі цілком нормальна дівчина, а вся її "сучість" - від уразливості, почуття провини та ревнощів.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно