Стівен Кінг - Керрі

Непритомна.

Сью перелізла через поруччя, що обмежувало стоянку, і відчула на обличчі жар пожежі. Будівля «Кавалера» мала дерев’яну основу, і вона жваво зайнялася. На обвуглених рештках авто праворуч від заднього виходу вихилялися язики полум’я. Значить, Керрі зробила це. Сью не пішла дивитися, чи хтось там є. Зараз це не мало значення.

Не чуючи власних кроків через голодне тріщання вогню, вона підійшла до місця, де Керрі лежала на боці. З гірким, приголомшеним жалем Сью глянула на скручене тіло коло своїх ніг. Ручка жорстокого ножа стирчала з плеча Керрі, і дівчина лежала в калюжці крові, частина якої текла з рота. Було схоже на те, що перед тим, як Керрі покинула свідомість, вона намагалася перевернутися на спину. Здатна починати пожежі, зривати електричні дроти, здатна вбивати мало не самою думкою; не здатна перевернутися на спину.

Сью стала на коліна, взяла її за руку й інше плече і обережно перевернула.

Керрі глухо застогнала, повіки затріпотіли. Відчуття її присутності в думках Сью загострилося, ніби ментальна картина набирала різкості.

(хто там)

І Сью, не задумавшись, відповіла в такий самий спосіб:

(це я сью снелл)

Але потреби продумувати своє ім’я не було. Думка про саму себе не була ані словами, ані картинками. Це усвідомлення раптом розставило все по місцях, зробило його справжнім, і співчуття до Керрі прорвалося крізь пелену її шоку.

Керрі, з відсутнім, притупленим осудом:

(ви підманули мене ви всі мене підманули)

(керрі я навіть не знаю що сталося що з томмі)

(ви підманули мене це сталося обман обман обман о гидка витівка)

Суміш образів та емоцій була невимовно разюча. Кров. Сум. Страх. Останній брудний жарт у довгому ланцюжку брудних жартів: вони спалахували в запаморочливій послідовності, від чого безпорадні думки Сью безнадійно затуманилися. Тепер вони поділяли жахливу повноту абсолютного знання.

(керрі не треба не треба боляче)

А зараз дівчата кидалися прокладками, гукали, сміялись, і обличчя Сью відбилося в її власних думках: огидне, карикатурне, з величезним ротом, жорстоко прекрасне.

(дивись на всі брудні жарти дивись на моє життя один довгий брудний жарт)

(подивись керрі зазирни в мене)

І Керрі зазирнула.

Відчуття було страхітливе. Її думки й нервова система стали бібліотекою, яку читач із відчайдушною потребою похапцем продивлявся, легенько проводив пальцями по полицях з книжками, брав деякі до рук, продивлявся їх, сканував, ставив назад, деякі впускав на підлогу, від чого сторінки дико тріпотіли

(уривки тут я ще дитина ненавиджу татко ох мама розкриті губи ох зуби боббі штовхнув мене ох коліно машина хочу кататися їдемо до тітки сесилії мамо ходи я попісяла)

на вітрах пам’яті; далі, далі, нарешті досягнувши полиці з написом ТОММІ й підзаголовком ВИПУСКНИЙ. Книжки махом розкривалися, спалахи переживань, примітки на полях, написані ієрогліфами емоцій, складнішими, ніж ті, що на Розеттському камені.

Вона дивилася. Знайшла більше, ніж Сью сама підозрювала: любов до Томмі, заздрість, егоїзм, потреба підкорити його своїй волі, щоб він запросив Керрі, відраза до самої Керрі,

(могла б краще дбати про себе виглядає як СТРАШНА ЖАБА)

ненависть до міс Дежарден, ненависть до себе самої.

Але жодних лихих намірів щодо самої Керрі, жодних планів вивести її на видноту й там знищити.

Гарячкове відчуття того, що її ґвалтують у власному найтаємнішому сховку, почало спадати. Вона відчула, як Керрі вийшла, слабка й виснажена.

(чого ти просто не дала мені спокій)

(керрі я)

(мама була б жива я вбила маму хочу до неї ох болить у грудях болить у плечі ох ох ох хочу до мами)

(керрі я)

Вона не могла завершити цю думку, не мала чим її доповнити. Сью раптом захопив жах, а ще гіршим було те, що вона ніяк не могла його означити: скривавлена дивачка на заляпаному мастилом асфальті раптом здалася їй безглуздою й страшною у своєму болі й смерті.

(о мамо мені страшно мамо МАМО)

Сью намагалася віддалитися, від’єднати свою свідомість, щоб не порушити приватності бодай останніх хвилин Керрі, але не могла. Вона почувалася так, ніби вмирала сама, і їй не хотілося дивитися цей анонс власного неминучого кінця.

(керрі ПУСТИ МЕНЕ)

(мамо мамо мамо оооооооооооооо ОООООООООО)

Внутрішній крик наріс до фанфарного, неможливого крещендо, а тоді раптом затух. Сью здалося, ніби вона якусь мить бачила, як вогник свічки з неймовірною швидкістю зникає в довгому чорному тунелі.

(вона помирає о боже я відчуваю як вона помирає)

А тоді вогник зник, і останньою свідомою думкою стало

(мамо вибач де)

а тоді вона обірвалась, і Сью залишилась налаштована на порожню, дурну частоту, на якій гули фізичні нервові закінчення, що помиратимуть іще кілька годин.

Сью поспотикалася до краю стоянки, тримаючи руки перед собою, наче сліпа. Вона наскочила на поруччя на рівні свого коліна, перелетіла через нього й скотилася з насипу. Тоді зіп’ялася на ноги й подалася полем, яке затягувало білими клаптями містичного приземного туману. У загальній нічній нерухомості кричав пугач

(поховав поховав хтось помирає)

і бездумно галасували цвіркуни.

Вона побігла, повітря наповнювало всі груди, вона побігла від Томмі, від пожеж і вибухів, від Керрі, але перш за все — від кінцевого жаху — тієї останньої ясної думки, яку швидко змило в чорний тунель вічності, яка лишила по собі тільки порожнє, тупоголове шипіння прозаїчної статики.

Післяспалах неохоче почав загасати, лишивши в її думках блаженну прохолодну темряву, яка нічого не знала. Вона сповільнилася, тоді зупинилась і відчула, як щось почалося. Вона стояла посеред великого імлистого поля, от-от маючи усвідомити.

Її швидке дихання потроху-потроху сповільнювалося, тоді запнулося, ніби забите…

І раптом вилетіло з неї одним заливчастим, обманутим криком.

Коли вона відчула, як її стегнами повільно стікає менструальна кров.

Частина третя. Уламки

ВЕСТОВЕРСЬКА ЛІКАРНЯ

ЛІКАРСЬКЕ СВІДОЦТВО ПРО СМЕРТЬ

Ім’я: Керіетта Н. Вайт Ким заповнено: RM

Адреса: Карлін-стріт, 47,Чемберлен, Мейн, 02249

Реанімаційна палата: ні Машина швидкої допомоги: № 16

Надана допомога: не надавалася, померла до прибуття

Час смерті: 28 травня 1979 р., 02 : 00 (прибл.)

Причина смерті: кровотеча, шок, коронарна оклюзія та/або (можл.) коронарний тромбоз

Ким упізнана: Сьюзен Д. Снелл

Бек-Чемберлен-роуд, 19, Чемберлен, Мейн, 02249

Найближчий родич: немає

Тіло видане: штату Мейн

Черговий лікар: Гарольд Кюблер

Патологоанатом: FM

Зі стрічки національних новин Associated Press, 5 червня 1979 р.:

ЧЕМБЕРЛЕН, ШТАТ МЕЙН

ОФІЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ ПРО 409 ЗАГИБЛИХ І 49 ЗНИКЛИХ БЕЗВІСТИ ВНАСЛІДОК ПОДІЙ У ЧЕМБЕРЛЕНІ. РОЗСЛІДУВАННЯ СТОСОВНО КЕРІЕТТИ ВАЙТ І ЇЇ ТАК ЗВАНОГО