Верефрі - Це наш секрет..татусь, Верефрі

Розділ 14. Твій день зарано

— Ей, це ж твоя, тату! — вигукнула вона, підводячи голову. — Як вона тут опинилася?

 

Аорон, який уже спустився сходами, завмер на секунду, але швидко відповів:

 

— Залишив якось, коли допомагав Емі з її переїздом.

 

Емі, яка саме підійшла, щоб їх провести, відчула, як її серце пропустило удар. Вона вдихнула, намагаючись зберегти спокій:

 

— Так, це правда. Аорон тоді був тут, і я просто забула повернути йому вітровку.

 

Кері підняла її, розглядаючи:

 

— Щось я не пам’ятаю, щоб ти казав мені, що допомагав Емі переїжджати.

 

— Ну, це було нещодавно, — відповів він, знизуючи плечима. — Ти, мабуть, була зайнята своїми справами.

 

Кері задумливо глянула на нього, але потім просто знизала плечима:

 

— Добре, але ти її забереш?

 

— Заберу, — кивнув Аорон. — Дякую, що нагадала.

 

Емі змушено усміхнулася, але, як тільки Кері вийшла з квартири, вітровка так і залишилася висіти. Аорон крадькома глянув на Емі, яка ледве стримувала сміх:

 

— Нічого, що моя брехня не найкраща? — пошепки запитав він, коли Кері вже не чула.

 

— Ну, трохи сумнівна, але працює, — тихо відповіла вона, ледь стримуючи сміх. — Тільки наступного разу забери її, поки Кері знову не помітила.

 

— Добре, обіцяю, — він усміхнувся. — А тепер до завтра.

 

— До завтра, — відповіла Емі, проводжаючи їх обох поглядом.

 

 

Емі влаштувалася зручніше в ліжку, потягнулася до свого телефона і побачила сповіщення від Аорона. Вона відкрила чат і побачила його повідомлення:

 

—Не можу перестати думати про те, що сталося сьогодні. Сподіваюся, ти почуваєшся краще. Ти важлива для мене, Емі.

 

Емі закрила очі, прочитавши ці слова. Вони зачепили її, і хоча вона намагалася залишатися спокійною, серце калатало швидше. Вона глибоко вдихнула і почала набирати відповідь:

 

—Я думаю, що мені потрібен час. Все було… дуже складно, і я не знаю, як тепер це сприймати. Але дякую, що турбуєшся. Це значить більше, ніж ти думаєш.

 

Вона знову подивилася на екран, вагаючись, і вирішила додати:

 

—Що ж, я готова до того, щоб поговорити, коли обидва будемо готові. Не хочу, щоб усе було так заплутано.

 

Аорон миттєво відповів:

 

—Не хвилюйся, все буде добре. Я зараз хочу одне.

 

—Що саме?—поцікавилась Емі

 

—Побачити тебе

 

Емі посміхнулася, перечитуючи його слова.

 

Емі, прочитавши повідомлення від Аорона, де він написав, що хоче побачити її, посміхнулася. Вона відчула теплі почуття, але разом з тим розуміла, що варто трохи збавити темп. Все-таки їй потрібно було трохи часу, щоб прийти до ладу з думками.

 

Вона взяла телефон, подивилася на себе в дзеркало і вирішила зробити фотографію, щоб поділитися тим, як вона виглядає в цей момент. Лежачи в ліжку, в затишній піжамі, злегка розпущеним волоссям, вона відчувала себе трохи безтурботно. Вона хотіла, щоб це фото виглядало природно і спокійно, без надмірних зусиль.

 

Натискаючи на екран, вона зробила знімок. У ньому було видно її спокійний вираз обличчя, і за спиною — затишок її кімнати. Трохи прикривши одну зі складок ковдри, вона написала під фото: —Лежу і думаю про все, що сталося. Але сподіваюся, що завтра буде краще.

 

Замість того, щоб одразу відправити фото Аорону, вона подивилася на нього, поки не з’явилася нова думка. Вона додала ще одне повідомлення:

—А ти як? Як день минув?

 

Натискання на кнопку відправлення було ще одним кроком до того, щоб повернути ситуацію в спокійне русло, але також і знак, що вона готова відкрити більше.

 

Емі поклала телефон поруч і відкинулася назад на подушку, міркуючи про те, як все змінилося за останні кілька днів. Вона намагалася не перевантажувати себе думками, тому вирішила просто відпочити. Через кілька хвилин телефон знову зазвонив, і вона схопила його, побачивши повідомлення від Аорона.

 

—День був непоганий, але зараз він точно став кращим, коли побачив твоє фото. Ти виглядаєш чудово. Хочу побачити тебе якомога швидше.

 

Емі посміхнулася, відчуваючи, як серце б’ється швидше від його слів. Вона зрозуміла, що відповісти просто, без зайвих думок.

 

Емі взяла телефон в руки, роздумуючи над тим, що написати. Вона вже вирішила, що не буде чекати і відправить щось більш відверте. В її голові виникла ідея, і вона посміхнулася, коли почала друкувати:

 

—Ти знаєш, я теж хочу тебе побачити. І не лише через твою фотографію 😉

 

Відправивши повідомлення, вона відкинула телефон і лягла на подушку, відчуваючи, як хвилювання змішується з легким трепетом. Вона не знала, що відповість Аорон, але відчувала, що цей момент стане важливим для їхніх стосунків.

 

Аорон

 

Аорон взяв телефон в руки, все ще злегка посміхаючись від того, як йому вдалося розвеселити Емі своїм попереднім повідомленням. Він стояв на кухні в сірих спортивних штанах і біло-сірій футболці, в руках тримаючи чашку, в яку незабаром наллє свій напій. Волосся було розкуйовджене, що надавало йому вигляду неспішного і дещо розслабленого чоловіка.

 

Як тільки він почав записувати відео, почув голос Кері з іншої кімнати. Вона підійшла до дверей кухні, підозріло дивлячись на його активність.

 

—Навіщо ти це робиш?— запитала вона, стоячи на порозі.

 

Аорон з усмішкою глянув на камеру і, не приховуючи своїх намірів, відповів:

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍