Наталі Лев - Втрачена. Боротьба за щастя, Наталі Лев

Бйорн голосно грюкнув келихом об стіл. Він вже був добряче на підпитку.

А мені все було цікаво чи можливо перевертню сп'яніти з нашим швидким метаболізмом. Виявляється все ж таки можливо, хоч випити доведеться чимало. От і дізналась відповідь.

- Дами розважте нас танцем, - звернувся він до дівчат, - ти також приєднуйся до них, - недбало кинув він до мене, - будемо вважати це твоїм вибаченням. Якщо задовольниш мене - будемо квитами.

В мене відпала щелепа. Він це зараз цілком серйозно говорить?!

- Так, це нам підійде, - підхопили ідею Альфи його хлопці.

- Себерг, ти переходиш межу, - гнівно мовив Алекс.

Я відчувала як Алекс закипає від люті. 

- А що такого? Хочеш залишити тільки собі ласий шматочок? Не скупись, обіцяю руками не чіпатимемо, - він припав до чергового келиха напою.

- Вона моя пара і належить тільки мені, - мовив з натиском Алекс.

- Чорний, ти сам прийшов до мене, щоб владнати все миром. Я й так з тобою занадто поблажливий, але ти поводишся занадто зухвало в мене в гостях, - став дратуватись Бйорн, - я ж не вимагаю нічого непристойного. А ти відразу кип'ятишся. Хочеш мене образити?!

- Повторюсь ще раз. Вона. Моя. Пара. -  суворо сказав Алекс.

Обвів присутніх поглядом, готовий кинутись і розірвати кожного хто посміє до мене наблизитись.

Будь який їх необережний рух і тут почнеться кривава бійка.

- Ти так і не навчився веселитись, - сказав Бйорн відмахнувшись, в нього знову змінився настрій. - Чого ти відразу псуєш свято? Так добре сиділи...

Алекс продовжив сверлити його лютим поглядом.

- Та буде тобі. Не зачеплю я твою дівку. В неї немає нащо й подивитись, не те що в моїх красунь. Але будеш винен мені послугу.

Бйорн разом з іншими продовжили веселитись. Я з Алексом нарешті полишили шумну компанію. Видихнула з полегшенням опинившись надворі. 

Небезпечний перевертень, сильний і з непередбачуваним характером - жахливе поєднання. Я чудово відчувала на що він здатен.

- Все владналось чи як? - наважилась запитати в Алекса.

- Не зовсім, - втомлено мовив Алекс, - але могло бути й гірше. Звісно, пізніше він обов'язково спробує отримати максимум користі від мене за це. Ну, хоча б війну не оголосив і то добре. Дуже вже він непостійний. Не знаєш, чого очікувати від нього наступної миті.

- Вибач, - винувато промовила опустивши погляд, - я навіть недумала, що все настільки серйозно.

Алекс підняв моє обличчя, ніжно взявши за підборіддя.

- Тому я тебе прошу, надалі розповідай мені про всі свої божевільні плани, щоб уникнути таких ситуацій, - суворо сказав мені.

- Угу, я постараюсь, - пообіцяла Алексу, він хмикнув на мої слова.

- Ходімо тепер в номер, відпочинемо перед завтрашнім перельотом. 

Я зовсім не проти його пропозиції, хочеться якомога скоріше звідси забратись.

- Нарешті зможемо продовжити те що розпочали в ліфті, - загадково посміхнувся мені. - Я хочу якомога скоріше звільнити тебе від цієї сукні, хоч вона тобі й безумно личить. Та й ідея з танцем все ніяк не йде з голови...

Моє серцебиття пришвидшилось після його слів. Як же я за ним скучила за цей час. Зараз цілком поділяю його бажання.