Люсі Лі - Біжи або кохай, Люсі Лі

- Що означає з власної волі? – перепитала. Хоча не була впевнена, що хочу знати відповідь на своє запитання.

- То він тобі не сказав.

- Що не сказав?

- Що програв у покер величезну суму грошей і запорукою в нашій грі була ти, Арі-Іна.

Від цих слів, по тілу пройшла холодна хвиля, і мене пересмикнуло як від удару струмом.

- У сенсі? Я що маю померти замість нього? – ось на таке підписуватись, я точно готова не була. Звичайно він мій батько, і таке інше. Але це його бік і позбавляти себе життя через це, я точно не погоджуся.

- Ні, не вмерти, - чоловік розплився в хижому оскалі.- Він програв мені тебе, повністю та назавжди. Тепер ти повністю належиш мені, дівчинко, - в цей момент мені здалося, що погляд чорних очей спалахнув божевільним вогнем. І я здригнулася.

Тільки зараз до мене починав доходити зміст сказаного. І від усвідомлення цього перед очима затанцювали темні тіні.

- Я відмовляюся! – голосно випалила. Перш ніж зрозуміла, що можливо так різко із цією людиною не можна розмовляти. 

Але усвідомлення того, що мені зараз пропонують, шокувало. Віддати своє життя, своє тіло в повноправне розпорядження зовсім незнайомого і до мозку кісток лякаючого мене чоловіка. 

Фактично, він мені пропонує стати його рабинею? 

Я, звичайно, не зовсім розумію, навіщо я йому. Але я не можу погодитися на такі умови, це занадто висока ціна для мене.

- Ти добре подумала, дівчинко?

- Так. Я краще постараюся виплатити його борг. Яка сума?

- Добре, - я відчуваю, що чоловік,   недобре всміхається. -  Два мільйони доларів.

Від озвученої суми у мене перехопило подих. 

– І я даю тобі на це три місяці. Але після закінчення цього терміну, або я отримую свої гроші, або...

І знов я відчуваю, як жадібний хижий погляд обмацує моє тіло. Примушуючи здригнутися. 

- Ви отримаєте необхідну суму в потрібному обсязі та у строк. Я обіцяю, - випалюю на одному подиху.

- Але якщо ти цього не зробиш, ти моя. Звичайно, якщо тобі дороге життя. Бо с цього моменту ми укладаємо договір.

- Я ж сказала -  зберу, - не маючи більше сил витримувати цей хижий погляд, відлаялась. 

Хоча мені самій важко вірилося, що це реально. Ще й за такий короткий термін.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно