В. В. Борзова - Дитячий фразеологічний словник

себе Предтеча Господній — Йоан Хреститель: «Я — голос волаючого в пустелі: приготуйте шлях для Бога, рівними зробіть стежки його». Пророк волав до ізраїльтян, щоб ті покаянням вирівняли стежки до свого серця, проте заклики пророка залишилися «голосом волаючого в пустелі» й не були почуті, більшість людей не прислухалася до них.

Глуха тетеря

рос. Глухая тетеря

Так кажуть про людину, яка погано чує; не звертає уваги на те, що відбувається навколо; нічого не бачить і не чує навколо себе. «Сонна тетеря» — роззява, неспритна особа.

Тетерук, зазвичай дуже полохливий птах, коли токує, зовсім втрачає пильність — закривши очі, співає навесні радісну пісню й нічого не чує навколо. Мисливці в такі моменти можуть підкрастися до нього дуже близько, користуючись тимчасовою глухотою птаха. Через здатність втрачати на час токування слух одну з тетерячих порід так і назвали — глухар (глушець).

Гнатися за довгим карбованцем

Їхати по добрі карбованці

Їхати по грубі гроші

рос. Гнаться за длинным рублем

Так називають (часто несхвально) прагнення до великого і легкого заробітку.

Вираз пов'язаний із давнім значенням слова «карбованець», «рубль». У XIII ст. так називали шматок, відрубаний від срібної гривні — грошової і вагової одиниці Стародавньої Русі. Гривня являла собою срібний злиток вагою 48 золотників (1 золотник — трохи більше 4 г) у вигляді довгого прутка. Рубль спочатку дійсно був довгим: від гривні відрубували рівно половину, саме її називали рублем. З часом довжина такого рубля зменшувалася, зрештою гривню почали ділити на 4 частини — руба, або рубля, карбованця. Найбільший шматок злитку називали «довгим рублем», «добрим карбованцем». А у вигляді срібних монет круглої форми рублі почали карбувати з 1704 року, за часів правління Петра I.

Гнути спину (горба)

Гнути коліна

рос. Гнуть спину

1. Важко працювати.

2. Виявляти покірність, підлещуватися.

Говорити різними мовами

рос. Говорить на разных языках

Розуміти суть розмови суб'єктивно, по-своєму, не так, як інший співрозмовник; не розуміти один одного.

Голова іде обертом

рос. Голова идёт кругом

1. Так кажуть, коли когось охоплює такий стан, при якому втрачається почуття рівноваги і все ніби хитається, перебуває в коловому русі.

2. Хто-небудь перебуває у стані приголомшеності, відчуває розгубленість (від надміру вражень, турбот тощо).

Голий як буб он (як турецький святий)

рос. Гол как сокол . Гол как осиновый кол

Дуже бідний, який зовсім нічого не має.

Бубном називали людину, яка прогуляла все, що мала, навіть останню сорочину. Такий злидар ходив голий і босий, у самому дранті, тому й казали: «Голий як бубон». Зубожілих людей також порівнювали з турецькими святими — дервішами (у перекладі це слово означає жебрак). Вони аж ніяк не були гульвісами, але теж нічого не мали. Дервіші свідомо давали обітницю бідності і все життя проводили в мандрах і молитві.

Садова голова

Капустяна голова

рос. Голова садовая

Некмітлива, нерозумна, неуважна людина.

Голод — великий пан

Коли голод — приправа, то смакує страва

рос. Голод — лучший повар. Голод — лучшая приправа

Коли людина голодна, вона не думає про кулінарні вишуканості, буде радіти будь-яким стравам, будь-яка їжа буде здаватися дуже смачною. Образно: у важкій ситуації доводиться насолоджуватися тим, що є.

Голод не тітка: пиріжка не дасть

Голод не тітка, не нагодує

Голод не свій брат

рос. Голод не тётка [пирожка не поднесёт]

Так кажуть, коли дуже зголодніли і їдять навіть те, що не полюбляють; або коли доводиться вчиняти так, як за інших обставин не чинили б.

Гомеричний сміх (регіт)

рос. Гомерический смех (хохот)

Дуже сильний, гучний, нестримний сміх, регіт.

Легендарний давньогрецький поет Гомер у поемах «Іліада» й «Одіссея» описував життя богів на вершині Олімпу. Боги, в уявленні греків, мали такі ж якості, як люди, але аж надто перебільшені. Їхній сміх був подібний до гуркоту грому. Коли лунав їх божественний регіт, тремтіла земля. Слово гомеричний може вживатися не лише зі словом регіт, але й окремо, у значенні величезний, всеохоплюючий.

Ганятися за двома зайцями

рос. Гоняться за двумя зайцами

Намагатися одночасно здобути успіх у двох різних починаннях, справах тощо, зазвичай на шкоду обом заняттям. (За двома зайцями гнатимешся, жодного не спіймаєш.)

Гора з плечей (звалилася)

рос. Гора с плеч (свалилась)

Так кажуть, коли відчувають полегшення на душі, коли відійшли турботи, не стало сумнівів, важких обов'язків.

Гордіїв вузол

рос. Гордиев узел

Дуже складна, заплутана справа, ситуація; складне сплетіння обставин. У давні часи існувала легенда: хто розв'яже вузол царя Гордія, правитиме світом. Побачивши надзвичайно заплутаний вузол, Олександр Македонський довго не мудрував, а просто розрубав його. Відтоді складну, заплутану проблему, ситуацію називають Гордіїв вузол. А вислів «розрубати Гордіїв вузол» означає вирішити проблему найрішучішим шляхом.

Гризти граніт науки

рос. Грызть гранит науки

Наполегливо оволодівати знаннями.

Цей вислів належить одному з вождів жовтневого перевороту 1917 року Л. Д. Троцькому, який у 1922 році на з'їзді Російського комуністичного союзу молоді заявив: «Наука не проста річ — це граніт, і його треба гризти молодими зубами».

Ласий на чужі ковбаси

Губа не з лопуц ька

Хоч дурний, та хитрий

рос. Губа не дура [язык не лопата]

Так кажуть про людину, яка з кількох варіантів обирає найкраще, найцінніше, корисне, вигідне.

Не рівня свиня до коня

Пан з паном, а Іван з Іваном

рос. Гусь