Марія Люта - Настя і вовки. Пробуди в мені звіра, Марія Люта

 

- Теж не повірив тобі.

 

- Ага. Попередив ще, начебто між тим, що за хибний виклик теж відповідальність є і що все це "перевертництво, вампірство і відьомство" нині у молоді модно, а в них і так викликів завал, дефіцит кадрів. А я, мовляв, панночка ніби  серйозна, а все туди ж.

 

- Сноб середньовічни, – припечатала Галька.

 

- Та я сама собі зараз важко вірю. Може, і справді здалося? А поліцейський нормальний цілком. Симпатичний, до речі.

 

- Ану докладніше, він офіцер?

 

- Гаааля, я тільки вчора розлучилася. І, між іншим, вирішила зробити паузу у стосунках.

 

- Ну так, ну так... А про відкрите вікно ти розповіла?

 

- Ні, після всього іншого, вікно вже просто не було куди втулити. Ти краще розкажи, навіщо прийшла. Я ж бачу, що щось задумала.

 

- Задумала, - задерикувато усміхнулася подруга. - Ти давай одягайся, а я поки що Кузю твого вигуляю.

 

- Гей, без пояснень я й кроку не зроблю, - збрехала. Звісно ж, зроблю! За Галькою хоч у вогонь... От тільки цікаво, страх як!

 

Але Галя вже махала мені від дверей, а Кузя нетерпляче пострибував біля її ніг. Зрадник...

 

Я ж пішла вдягатися. Настрій пішов угору: Уварова виглядала радісно-схвильованою, отже, справа на нас чекала справді цікава.

 

____

 

В цей же час в одному заміському будинку двоє чоловіків - один молодий широкоплечий брюнет, другий старший, з проблиском сивини, що нітрохи не псувала його мужню красу - вели неспішну бесіду за чашками чорної кави.

 

- Дівчину треба усунути. Я вражений, що ти одразу не вирішив проблему. Вона багато бачила, може розповісти, - сивий казав спокійно, без докору.

 

– Уже.

- Що вже?

 

– Вже розповіла. Вона викликала поліцію та детально описала їм усе, що бачила. Я не встиг нічого зробити до приїзду правоохоронців, а потім щось робити було б дуже підозріло.

 

- Отже, діятимемо за схемою через Діда. Доведемо, що вона ненормальна.

 

– Вона нормальна. – Гліб усміхнувся, згадуючи кухню дівчини. Сад бубликових скульптур. Дуже дивно. Але гарно. Йому сподобалося. - З своїми тарганами в голові - це точно, але нормальна.

 

- Це не важливо. Ти ж знаєш, Дід заради збереження таємниці перевертнів їй діагноз відразу зметикує.

 

- Ні. Я проти. Та й Дід відмовляється, я тільки-но від нього. Він, уяви собі, вже встиг її обстежити. Вона проходила експертизу у справі її колишнього. Той їй наркоту якусь підсипав чи щось подібне, щоб з розуму звести. Дід щиро симпатизує постраждалій, сподобалася вона йому. Крім того, він теж відчув цей запах специфічний...

 

-Хочеш сказати, що у місті завелася ще одна латентна? - Вимовляючи останнє слово, старший чоловік скривився, ніби сказав якусь особливо мерзенну лайку.

 

- Не впевнений. Там щось інше. У квартирі вона має запах перевертня, але слабкий. І незвичайний. З нотками снігу, чи що... - Молодий задумливо потер перенісся, наче цей рух міг допомогти згадати дивний аромат.

 

- О, та ти, я бачу, теж дуже зацікавлений. Що тоді робитимеш?

 

- Поки нічого. Поспостерігаю, простежу, якщо треба. Ти, головне, не втручайся. Дівчина може бути Зрячою.

 

Мстислав, так звали сивого, здивовано підняв брову:

 

- Істинно Зрячі - велика рідкість. Шанс один на мільйон...

 

- І все ж таки я перевірю.

 

На мить повисла тиша. Тема вичерпалася. Чоловіки неспішно пили каву.

 

Молодий брюнет, Гліб, уже збирався йти, як Мстислав зупинив його і поманив за собою до відчинених дверей спальні.

 

- Поглянь.

 

Гліб заглянув: на ліжку мирно спала чарівна юна дівчина з вогненно-рудим кучерявим волоссям.

 

- Дівчинкою похвалитися вирішив? - спитав здивовано-скептично. Раніше за його добрим другом такої звички не спостерігалось.