Володимир Олександрович Соботович - Мудрість народна. Украинские пословицьі и поговорки, Володимир Олександрович Соботович

на палець!

*

«Що ваші дівчата роблять?» — «Шиють та співають».— «А мати?» — «Порють та плачуть».

*

Торох — горох, змолотили — квасоля!

*

Вискочив, як Пилип з конопель!

*

Нехай буде гречка, аби не суперечка.

*

Моя хата з краю — я нічого не знаю!

*

Перетреться, перемнеться та й так минеться.

*

Про мене< Семене, аби я Іван!

*

Назад тільки раки лазять!

*

Лучче з розумним в біді, ніж з дурним в добрі.

*

Дурнів не сіють, не орють, а вони самі родяться.

*

Послухай дурного, то и сам дурним станеш.

*

Голова —як казан, а розуму — ні ложки.

*

Дурному свого розуму не вставиш.

*

Рости, сину, хоч дурний, аби великий!

*

Високий до неба, а дурний як треба.

*

Верба товста, та всередині пуста.

*

Добра кума, та розуму нема.

*

Борода до пояса, а розуму ні волоса! 88

*

Вітер свище в голові.

*

Дурний на санях дрижить, а кожух під ним лежить.

«Що дурень робить?» — «Воду решетом міряє».

*

Носиться, як дурень з писаною торбою в будень.

*

З дурним розмова, як з вітром полова. Як дурень з печі!

*

Дурному не скучно самому: сидить та регочеться.

*

Дурням закон неписаний!

*

Дурному море по коліна!

*

Дурень думкою багатіє.

*

Хоч дурний, так хитрий, 90

*

Що написано пером, те не виволочиш волом.

*

Вік прожити — не поле перейти!

*

На віку, як на довгій ниві, всього трапляється: і кукіль, і пшениця.

*

Вік ізвікувати — не пальцем переки- вати!

*

Сват не сват, а так добрий чоловік.

*

Сподівався дід на обід, та без вечері спати ліг.

*

Золото і в грязі блищить.

* - Хоч річка й невеличка, а береги ламає.

*

Що край — то звичай, що сторона — то новина.

*

Він не дасть собі в кашу наплювати.

*

Язик до Києва доведе.

*

У кого що болить, той про те й гомонить.

*

Танцювати не хочеться, та черевички просяться.

*

Кінь на чотирьох, та й то спотикається.

*

Чужа душа — темний ліс.

*

Щоб узнати чоловіка, треба з ним пуд солі з’їсти.

*

Піший кінному не товариш.

*

Краще синиця в жмені, ніж журавель у небі.

*

З пісні слова не викидають і свого не вставляють.

*

Обізвався грибом, то лізь у. борщ.

*

Зла іскра все поле спалить і сама щезне/

!

*

Шила в мішку не сховаєш.

*

Стид хоч і не дим, а очі виїсть.

*

Тямитиме науку до нових віників.

*

На безриб’ї і рак риба.

*

Кому-кому, а куцому припаде!

*

Добре довго пам’ятається, а злеє — ще довше.

*

Кому весілля, а курці смерть.

*

З поганої вівці хоч вовни жмут.

*

Ти ще не бачив смаленого вовка!

*

Підеш туди, куди Макар телят не ганяв!

*

Ниточка доведе до клубочка.

*

Не їла душа часнику, не буде й смердіти.

*

Хто як постеле, так і спатиме.

*

Прийде коза до воза, скаже: «Ме!» Дружба дружбою, а служба службою.

*

Вмій пошуткувати, знай, коли пере- .стати.

*

З чужого похмілля голова болить.

*

Не мала баба клопоту та купила порося,— порося в кувик, а баба в крик.

*

Не все так сталось, як жадалось.

*

З гори вскач, а на гору — хоч плач!

❖

*

Чужу біду на воді розведу, а своїй і кінця не знайду.

*

Лежачого не б’ють.

*

Більш копи лиха не буде.

* * ·

*

Що було, то билом поросло.

*

Хто пізно ходить, той сам собі шкодить.

*

Перше м’ясо — свинина, перша риба — линина.

*

Нєдосол на столі, а пересол на спині.

*

Дурне сало без хліба!

*

Сякі-такі вареники, а все ж краще галушок.

*

Дешева рибка — погана юшка.

*

Вода і камінь довбає.

*

Понадився собака за возом ходити — то й за саньми побіжить

*

Горбатого могила виправить.

*

Пропав, і собаки не загавкали.

*

Подивився, мов кислицю з їв.

*

Сліпій курці все пшениця.

*

То не кінь, >що в болото увезе, а то, що з болота вивезе!

*

Попав пальцем у небо!

*

Насміялася верша з болота.

*

Добрий борщик, та малий горщик.

*

Шкурка вичинки неварта.

*

Не так шкода, як невигода.

*

Погане порося і в петрівку мерзне!

*

Охота гірш неволі.

*

Дереться — на нове береться. у

*

Дарованому коневі в зуби не дивляться. 100

*

Коли моє не в лад, то я з своїм назад.

*

Піймав не піймав, а погнатися можна.

*

За що купив, за те й продаю.

*

І злодія не було, а батька вкрадено.

*

З цього пива не буде дива!

*

Глухий що не дочує, то вигадає

*

Товчеться, як Марко в пеклі!

*

Не піймавши, не кажи, що злодій.

*

Дуб ламається, а лозина нагинається.

*

І сіно ціле, і кози ситі!

*

Зайця ноги носять, вовка зуби годують.

*

Риба смердить від голови.

*

В ліс дров не возять

*

Запас біди не чинить і їсти не просить.

*

Ухватив шилом патоки!

*

Батогом обуха не переб’єш.

*

Не такий чорт страшний, як його малюють!

*

Лучче одно око своє, ніж чужі двоє.

*

Інша рада — гірш, як зрада.

*

Знявши голову, за волоссям не плачуть.

*

Є ЛЮДИ, що й солов’я не люблять.

*

І по заячому сліду інколи знаходять ведмедя.

*

Свого не цурайся—за чуже не хапайся.

*

Чумак з возом перекинувся. (Кажуть, коли пересолена страва).

*

їхав до Хоми, а потрапив до куми.

*

Схожий, як свиня на коня,—тільки шерсть не така.

*

Шукай вітра в полі.

*

Хоч і кожух м’ять, аби не гулять!

*

Не трать, куме, сили, спускайся на дно!

*

За бджоли не скажу, а мед солодкий.

*

І риба б співала, коли б голос мала!

*

Не тільки світу, що в вікні,—за вікном ще більше.

*

Або пан, або пропав!

*

Був на коні і під конем.

*

Який Сава, така й слава.

*

Так його люблять, як собаки старця.

*

Казала Настя, як удасться.

*

Ждали-ждали та й жданики поїли.

*

Так їсть — аж за вухами лящить.

*