Маріанна Ласкава - Одна ніч з тобою змінить Все, Маріанна Ласкава

- Що й тебе теж відшив?

- Так!!

- що ж це мене не здивувало.

- Ти теж підеш Віка?

- на жаль - ні…

- Ну і даремно! - Сказав Олена

- Що ж було весело, але я додому дівчата.

- Віка, ти чого? Ще ж рано!

- Вибачте я втомилася!

- завтра будеш?

- звичайно…

- в той же час? - Запитала Катя 

- Так!

- Тоді, бувай  Віка!

- бувай,  Вікусь!

- бувайте дівчата!

І я взяла сумочку і пішла до виходу, а він спостерігав за мною, я це бачила, поки я не пішла. Там я швидко як не дивно зловила таксі та додому, там душ і спати. Спала, як убита.

ЄГОР.

Я приїхав озирався заклад начебто непоганий і пішов у бар, там треба випити. 

І ось сидів собі спокійно в барі і пив свій коньяк, щоб розслабитися, після складного дня в дорозі, як тут до мене прийшла дівчина, сіла поруч і сказала:

- Привіт!

- Привіт….

- Чому такий симпатичний чоловік,  сидить на самоті?

- а може я чекаю на когось?

- Так?? - Здивувалася вона

- Так! - відповів я

Якщо чесно то дівчина начебто нічого, але мені не сподобалася, - не мій типаж.

- ох. як жаль - відповіла вона 

- кому як..

- мені жаль.. - знову сказала вона 

- а мені - ні!

- Ну гаразд, удачі!

- Бувай!

І вона пішла. Ну слава богу! Я сьогодні не був налаштований на спілкування з дівчатами взагалі, і просто хотів посидіти один. За десять хвилин прийшла ще й друга. та ну це вже перебір! Вони, що змовилися? І вирішили мене вивести з себе?! Ну, гаразд, зараз і ця отримає відсіч!

- Юначе, не пригостите дівчину коктейлем?

- Слухай, я чекаю свою дівчину, так що, вибач!!

- Добре, я зрозуміла, вибач красунчику!

- бувай!

І вона пішла йти я вирішив глянути куди вона піде. І побачив стіл де була вона, та перша, що приходила і ще одна.

Ну, класно вирішили мене розвести на кого поведуся. Ну дівчата! Добре нехай вже прийде і ця тертя і тоді я вам влаштую веселощі, причому одразу ВСІМ! Але вона помітила, що я на них дивлюся, через темряву я не міг побачити її обличчя, але навіть так, вона мені здалася нічого так.

Потім я побачив, що вона сказала, щось їм, встала з-за столика і пішла. Я думав до мене, але вона пішла на вулицю одна. Хм... цікаво... може подихати свіжим повітрям? Або телефонувати кому, чи може, ще щось. Добре, тоді почекаю.

Але минуло п'ять, десять хвилин, а її не було, отже, пішла додому, а подруги посиділи ще двадцять хвилин і теж пішли. І я зробив те саме. І вирішив, що завтра прийду сюди ще. Може її пощастить побачити.