Маріанна Ласкава - Одна ніч з тобою змінить Все, Маріанна Ласкава

(з 18.03.2055 року ЦЯ КНИГА БУЛА ПЕРЕНЕСЕНА ЗІ СТАРОГО АКАУНТУ - МАРІАННА L) - а не рано з кави починати в такий час і ще й вихідний? Якщо можна розслабитися ... знаючи що вихідний. - Ні! - може тобі все-таки щось замовити алкогольне красуня? І Сильніше, га? - Ні дякую я подруг чекаю. - а кава означає щоб від очікування не заснути? - типу того..

РОЗДІЛ 1

ВІКТОРІЯ.

Я собі тихо, сиділа у своєму кабінеті, як мишка, займалася звичною, ранковою паперовою роботою, яка іноді займала воловину мого дня. Хоча це краще ніж бігати, як інші, немов  білка в колесі, не знаючи куди бігти і що, робити першим. І ось несподівано в мене задзвонив робочий стаціонарний телефон. 

- Слухаю? - швидко відповіла я

- Вікторія Дмитрівно, терміново зайдіть до мене! Зараз!

-  Добре вже  йду Сергій Едуардович!!

От чортів “індик”! ну от просто... Ненавиджу його, він що керівник, що людина - в прямому сенсі погана людина - гімно, який думає, що йому завжди все буде сходити з рук, але земля кругла і колись він отримає по заслугах. І так його весь готель називає нишком, через його прізвище і те, що він реально схожий на жирного старого індика, хоча думаю він про це здогадувався. І який знає, що вже приходить його година, але ще намагається брикатися. Що ж, вибору немає, доведеться йти, інакше буде ще гірше. І я спокійно вийшла до стійки нашого поверху, де сиділа дівчина - Оленка і сказала:

- Оленко, мене індик викликає!

- Що, зараз?

- Ага….

- І що хоче?

- А хрін його знає, не сказав.. крім того що це ТЕРМІНОВО!

- Думаєш знову буде чіплятися??

- Нехай ризикне!!

- Ну якщо, що - клич!

- Ок!

- тоді Удачі, тобі Віка!

- До біса все, а собливо індика Оленка..

Вона засміялася, а я пішла до ліфта, щоб спускатись на перший поверх до кабінету індика. 

Зайшовши в ліфт і натиснувши кнопку першого поверху я сподівалася, що він не буде знову до мене чіплятися, тому що я йому дам відсіч, як завжди, і колись я йому точно вріжу по обличчю. Так, він любив молодих дівчат, він умів морально тиснути, на кожного чимось своїм, і потім цим користувався. І всі завжди мовчали, боялися розголосу і втратити роботу. Івсе ж, дали йому відсіч троє: Катя з п'ятого поверху (у неї хлопець боксер), моя Оленка ( в неї хлопець - поліцейський), і я..  Хоча у мене зараз і немає хлопця, і нема кому захистити. 

Коли вони мені все розповіли, що він робить, взяла диктофон і все записала, і цим його шантажувала, коли він до мене ліз, мовляв, здам його за сексуальне домагання, ось це його трохи і пропускає.

І так, що можу про себе сказати? А все просто: Я звичайнісінька дівчина, не висока, середньої статури брюнетка, з волоссям нижче плечей, стрижка каскад, з меліруванням. Працюю адміністратором, і рецепшеністом на третьому поверху готельного комплексу "ГОРИЗОНТ" в м.Одесі вже 2 місяць. До речі це найкрутіший готель у місті і найдорожчий, так би мовити для еліти, і всяких там мажорчиків. Мені 27 років, закінчилася університет на менеджера, і так як не знайшла роботи по спеціальності, вирішила ще отримати іншу кваліфікацію, точніше пройшла курси, на економіста. 

І три місяці тому, як тільки закінчила навчання, почула про цю вакансію і враховуючи, що я була без роботи вирішила , а чому б і ні? робота буде, досвід теж, і ось я опинилася тут. Там подружилась я з двома дівчатами: Оленою та Катею. З Катею ми ще й сусіди - у нас помешкання знаходяться поруч, а Олена працює разом зі мною на поверсі. У цьому готелі ми всі ходили у формі, так би мовити дрес-код: Коричнева спідниця - олівець до коліна, строга біла блузка,  чорна жилетка, високі підбори, і зібране волосся. Словом всі однакові - важко відрізнити, хто є хто, і з одного боку це добре: ніхто не виділявся.

І ось, я вже була біля кабінету цього чортового “індика”.  Як вимагається постукала, і увійшла. Там побачила всіх наших адміністраторів таких як я, з усіх поверхів, - значить справа важлива. Я зайшла, мовчки сіла біля Каті і тихо спитала:

- Що за привід?

- кажуть, важлива персона до нас їде.

- це не дивно..

І тоді Наш , як завжди серйозний  “індик” почав:

- раз усі зібралися, думаю час починати.

Та скоріше б! Бо в мене, ще купа справ! - Думала я про себе.

- і так я думаю всі ви знаєте нашого власника…

А хто його не знає. Правда не особисто, але як виглядає знають усі. А всі знають,  що він має 31 річного сина, кажуть він зустрічається з якоюсь моделлю. Хоча мене, це мало цікавило. Я не любитель пліткувати.

- так і я думаю, що так само знають, що у нього є племінник ....

Ну я чула, що у нього був брат, так що це логічно. Хоча я не знала, хто він і як виглядає, а за сина цього брата тим більше.

- отож, його племінник Єгор Романович приїде до нас сьогодні ввечері, на два тижні по справах і зупиниться тут!

Охреніти! Ще цього не вистачало! Сьогодні п'ятниця, і я думала раніше піти, а тут таке, просто жах. І я тихо спитала Катю:

- Катю, а що йому тут робити?

- я не знаю!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍