Аврора Лав - Берегиня Серця Атлантиди, Аврора Лав
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Клята мітка! Скай… Якби не вона, він би не страждав від нерозділеного кохання. Своїм імпульсивним рішенням він зіпсував собі життя. Тепер йому ніколи не бути батьком…
Згодом, завдяки діям CultusLaurent, весь сутінковий світ дізнався, хто я така насправді. Це було зроблено з розрахунку, що тепер мені буде важче переховуватися. Відпиратися більше не було жодного сенсу, і Ордо зробило офіційну заяву. На диво, найбільш розлюченим видався Скай. Він звинуватив мене в обмані та зраді ще за часів, коли ми були у стосунках.
Знаходитися в стінах Академії стало нестерпно важко, і тоді Еван зробив мені справжній сюрприз. Він придбав будинок в Аюнтаменто, на самому краю скелі, і покликав мене жити з ним. Це стало нашим гніздечком – невеликий, затишний будиночок з видом на безкрайній океан.
Щойно машина зупинилася на під'їзній доріжці, як вампір миттєво опинився з мого боку, галантно відкриваючи мені дверцята.
— Дякую. Стільки років ми з тобою разом, а ти все ще намагаєшся справити на мене враження. — Прощебетала я, вкладаючи свою долоню у велику холодну руку мого вампіра.
У відповідь він видав тихий смішок.
— Світло моєї душі, стільки років ми разом, а ти все ще не припиняєш дивуватися моєму вихованню.
Хлопець ввічливо поцілував мені руку, а я, розсміявшись, обійняла його шию. Еван, обхопивши мою потилицю рукою, притягнув мене ближче. Провівши кінчиком язика по моїх губах, він впився в них жадібним і вимогливим поцілунком. Таким, від якого підкошуються ноги, перехоплює подих і думки плутаються, не залишаючи місця для нічого іншого, крім його губ.
Еван підняв мене на руках, впиваючись у мої стегна, а я обвила ноги навколо його корпусу, притиснувшись до нього ще ближче. Він стрімко перемістив нас у спальню, і я знову не могла не захоплюватися його неймовірною швидкістю.
— Моя прекрасна троянда... моя любов... моя душа...
Шепотів вампір, покриваючи моє тіло солодкими поцілунками. Еван подушечками пальців ніжно вів по моїй шиї, відчуваючи, як оживає і прискорюється мій пульс від його дотиків. Від шиї він спустився до ключиці, я закинула голову від неймовірної насолоди. Еван скориставшись цим наполегливо пройшовся губами від мого підборіддя до грудей, змусивши мене тихо простогнати та вигнутися ще сильніше в його ніжних руках.
— Ммм... що ти робиш? — Прохрипіла, танучи від насолоди.
— Займаюся з тобою коханням. Не схоже?
Я посміхнулася і потягнулася до ременя на джинсах брюнета. Він допоміг мені стягнути з себе одяг, і болісно повільно роздягнув мене. Я прикрила повіки в солодкому очікуванні.
— Подивись на мене, — вимогливо, але мʼяко наказав він.
Я відкрила очі й прикусила нижню губу. На наших обличчях і тілах повільно грали відблиски зоряного неба, що відбивалися від гладі океану. Я відчула його пальці, що м'яко занурилися в мене. Біль насолоди викликав тонке тремтіння.
— Не заплющуй очей.
Мої вії тремтіли, а свідомість уже мандрувала далеко за межами цієї кімнати. Сконцентрувавшись, я занурилася у пронизливий погляд золотих очей, що потемніли від неймовірного бажання і пристрасті. Еван прибрав пальці й неможливо повільно увійшов у мене, з глибоким гучним видихом.
— Так...
Він рухався нестерпно повільно розтягуючи задоволення, доводячи мене до апогею насолоди. Його руки вміло пестили моє розпалене тіло. Його губи вкривали вологими поцілунками мою шию, спускаючись дедалі нижче й нижче. Коли він обвів язиком мій набряклий сосок, я застогнала і вигнулася ще сильніше. Продовжуючи нагнітати темп, вампір став дедалі активніше пестити мої груди, він втягував соски, посмоктував і покусував їх по черзі.
— Ах... Еван...
З риком хлопець перевернув мене на живіт і знову увійшов. Увійшов владним, сильним поштовхом, розсовуючи набряклі складочки. І це було саме те, що потрібно, те чого я так жадала останні кілька тижнів. Я вигиналася, стогнала, скручувала руками простирадла та просто божеволіла під ним.
Еван нахилився до мого плеча, не зупиняючи різких рухів, що вбивали в ліжко.
— Можна? — Хрипко запитав він.
— Так...
Крізь завісу збудження і хіті я відчула різкий укол холодного болю в ділянці плеча, який швидко змінився на жадану хвилю насолоди, а далі на омріяну ейфорію. Заплющивши очі, я відчула, як клубок нервів стискається внизу живота і розходиться по всьому тілу, змушуючи мене несамовито кричати та здригатися.
Дочекавшись мого оргазму, Еван дозволив собі розслабитися і наздогнав мене в екстазі через пару глибоких поштовхів.
Коханий поцілував мене в невеличкий слід залишений його іклами на моєму плечі, спустився язиком по хребту, затримавшись на спокусливих западинках над стегнами.
— Я кохаю тебе, Енжело. Кохаю понад усе на світі. — Спокусливо шепотів він.
І я вірила. Бо відчувала до нього те саме.
Ще через кілька раундів важко дихаючи, Еван поцілував мою ключицю і притягнув у свої міцні обійми. Він ніжно обійняв мене, зануривши пальці у вологе, після душу, волосся, і притулив губи до скроні. Я відповідаючи на його обійми, з насолодою вдихнула такий знайомий запах.
— Як же я сумувала…
Лежачи на грудях свого чоловіка, я безглуздо посміхалася. За вікном уже почало світити.
— Засинай, моя душе, — тихо шепотів Еван, мирно погладжуючи мене по спині.
— Ти надовго приїхав? — Запитала я, намагаючись приховати тривогу за байдужістю в голосі.
— А ти вже мене женеш? Скористалася моїм тілом і до побачення? — Засміявся вампір, м'яко поцілувавши мою скроню.
— Звичайно, ні! Просто хочу знати, скільки у нас є часу разом.
— Все життя.
— Еван, я серйозно.
Мої думки повернулися до того дня, коли він вирішив повернутися до лав Стражів. Цей спогад приносив великий смуток і жаль.
================================================================
Тоді
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Берегиня Серця Атлантиди, Аврора Лав», після закриття браузера.