Аврора Лав - Берегиня Серця Атлантиди, Аврора Лав

Епілог

— Не розумію, що зі мною… — зізналась я Анаріель, сидячи у неї у вітальні.

Останні два тижні я почувалася дивно. Магія Альвів мала б оберігати мене від хвороб, тож я не могла збагнути, у чому річ. Потоки енергії відчувались якось дивно… і ця постійна втома.

Наш медовий місяць закінчився, і Еван був змушений повернутися до обов’язків. Він із Діланом поїхали у справах, а я завітала до Анаріель.

— Можна? — тихо запитала вона, простягаючи до мене руки.

Анаріель була найкращою цілителькою свого часу. Вона не викладала в Академії — натомість передавала знання й досвід Альвів тим, хто вже сам став майстром. Вона ділилася не лише вмінням, а й мудрістю.

— Звісно, — кивнула я, не чекаючи нічого особливого.

Вона мовчки сканувала мене. Тіло огорнуло приємне тепло, яке повільно протікало кожною клітинкою. Я заплющила очі. Потім — тиша. Я відкрила очі та побачила, як брови Анаріель здивовано підіймаються, а на губах з’являється усмішка. Тепло зосередилося внизу живота. Її очі засяяли.

— Вітаю, — майже заспівала вона.

— З чим? — невпевнено перепитала я.

— Ти вагітна.

Я завмерла. Це неможливо. НЕ-МО-ЖЛИ-ВО.

Але раціонально я розуміла: вона не жартує. Анаріель не та, хто вигадує чи обманює.

— Але ж… це… не може бути…

— Але це — правда, — лагідно мовила вона, обережно беручи мене за руки.

Я відсахнулась, підвелася й почала нервово ходити кімнатою. Поклала руки на живіт.

Маячня. Це просто маячня!

Анаріель мовчала, лише спостерігала за мною, загадково всміхаючись.

Я зупинилась, різко обернулась до неї.

— Це якась помилка! Я була лише з Еваном! — вигукнула я з напругою в голосі. Сам факт сумніву вірності ображав мене до глибини душі. — Вампіри не можуть мати нащадків. Тож це неможливо!

Анаріель на мить задумалася, а потім граційно підвелася і ще раз просканувала мене своєю магією.

— Ти права… вампіри не здатні зачати дитину. Але ти — вагітна. Це факт. І перш ніж ти спопелиш мене поглядом, дозволь мені сказати: я жодної миті не сумнівалася, хто батько. Таке кохання, як ваше… там не зраджують.

Її слова відгукнулися мені в грудях легким болем — тихим, глибоким, як спогад.

— У мене є теорія, — продовжила вона, дивлячись мені прямо в очі. — Ти — Обрана. Благословенна самими Творцями. А Еван… Коли Аелар врятував його, він вдихнув у нього Іскру Життя. Це священна магія, найвища з відомих. І ця іскра весь цей час жила в ньому — і тепер дала нове життя. Вашому малюку.

Я повільно опустила погляд на свої долоні, що несвідомо лягли на живіт. Потім — на дівчину, в слова якої я не могла не вірити.

— У нас буде дитина… — прошепотіла я, ніби заклинання, і враз світ навколо змінився.

————————————————————————

Від автора

Любі читачі, ось і завершилась історія сильної дівчини, на ім'я Енжела. Дякую кожному, хто пройшов цей довгий шлях разом зі мною. Ваша підтримка — безцінна. Особлива подяка за теплі слова в коментарях — часом саме вони надихали мене й давали сили писати далі.

Діліться своїми враженнями — я завжди відкрита до діалогу. Не забудьте підписатися на сторінку автора, щоб не пропустити нові історії. Попереду — нові пригоди, нові герої та ще більше магії.

Вже незабаром — новинка:

«Сила кола, або Там, де сходяться душі»

АНОТАЦІЯ

У королівстві, де жінок шанують, оберігають і… замикають у золотій клітці, вона мріяла про свободу. Не про покірність, не про життя в межах дозволеного, а про право вибору. Про можливість бути собою — навіть якщо це означає кинути виклик традиціям.

Бути бойовим магом? Неможливо.

Йти власним шляхом? Ризиковано.

Тож вона пішла — від титулів, від очікувань, від світу, де свободу плутають із безпекою.

Вона обрала інше життя. Але доля не питає дозволу.

Під час короткого візиту до батьків усе руйнується. Один випадковий погляд у натовпі — і магія оживає. Її зап’ястя обпікає жар, з’являється древній символ: священний браслет, знак непорушного весільного союзу. Один погляд. Один чоловік. А потім — ще двоє.

Вона пов’язана одразу з трьома.

Жоден із них не знає правди. Усі вірять: вона сама прийде, бо так велить доля. Бо жінка має радіти честі бути обраною. Але вона тікає. Не питає, хто вони. Не хоче знати. Не приймає сліпу волю магії.

Чи зможе вона зламати те, що вважається незламним?

Чи зможе втекти — чи, навпаки, залишиться, дізнавшись, ким насправді є ті троє?

Чи витримає, коли правда відкриється?

Це історія про жінку, яка кинула виклик самому закону магії.

Про кохання, яке не питає дозволу.

Про правду, що змінює все.

І про магію, що знає більше, ніж здається.

Кінець