Настя Левченко - Кохання на зйомній кухні, Настя Левченко

— Ти знаєш, я все більше думаю, що тобі треба було б мати якийсь план для сніданку. Можливо, складати графік на кожен продукт окремо. Ну, наприклад, не тільки як правильно варити каву, а й як класти молоко в правильному порядку. Це може стати твоїм новим проектом — Графік Максима: планування харчування по хвилинах.

Максим на цей раз усміхнувся, але тільки тому, що почав виявляти, що, може, навіть ці жарти Віри мають сенс. Проте йому все одно було важко зрозуміти, як люди можуть жити без чітких графіків і перфекціонізму.

— Я не збираюся проводити експерименти з хаосом. — він замовк, раптово побачивши, як котик вирішив випробувати свою теорію і розкидати кілька столових приборів по всій кухні.

— Вау, здається, котик теж вирішив розпочати бойову тактику, — сказала Віра, спостерігаючи, як Олександр Степанович зловживає моментом і старанно тягне ложку з кухонного ящика на підлогу.

Максим, побачивши своєму коту такий хаос, спочатку зупинився, а потім почав збирати столові прибори з підлоги. Протягом цієї миті, здається, його терпіння стало трошки слабшим, ніж зазвичай.

— Олександр Степанович, ти вже знову своїми лапками все розкидав! — сказав Максим, стоячи на колінах і намагаючись зібрати ложки.

Кіт, здається, просто дивився на нього з повним непорозумінням, як буває у котів, коли ти намагаєшся їх переконати не робити те, що вони планували робити з самого початку. Віра стояла, сміючись, дивлячись на це комічне видовище, і навіть вирішила зробити фотографію, аби не забути цей момент для майбутнього блогу.

— Дивись, як він підходить до цього процесу, — сказала вона, показуючи на кота. — Олександр Степанович — майстер хаосу. І навіть ти, Максим, не зможеш його перемогти в організації.

Максим на мить замислився, дивлячись на кота, який спокійно лизав свої лапки, ніби нічого і не сталося.

— Можливо, я ще не готовий до цього рівня хаосу, — відповів він після паузи, обережно забираючи ложку у кота з лап.

— Та ти не думай, це ж саме той тип хаосу, який дає творчість! — відповіла Віра, посміхаючись. — І навіть якщо все летить до біса, ми можемо знайти щось, що зробить це все ще більш цікавим.

Максим підійшов до столу, повертуючи в руки ложки, як останній бійця на полі бою, і тоді раптом кіт знову вийшов на своє улюблене місце — столик біля плити, ніби кажучи: «Ні-ні, це ще не кінець!»

"Треба ще записати це все", — подумала Віра, відразу витягуючи телефон і фіксуючи ці миті. Вона визнала: незважаючи на те, що все навколо інколи виглядає як абсолютний хаос, у ньому є своя магія. І, можливо, це справжній спосіб життя, де навіть коти можуть дати урок дисципліни Максиму.

Завтра буде новий день, а значить, ще один день нових кумедних ситуацій, які обов'язково потраплять до її нотаток. В результаті, цей день став  другим у її нотатках. І хоч все залишалося в хаосі, на її обличчі була посмішка. Вона прийняла цей стан речей. Віра вже зробила ще кілька важливих кроків у своєму плані: перестати битися з самим собою та з новими правилами життя, яке вона намагалась побудувати.

Але… буде ще багато таких ситуацій. Зокрема, вона почала розуміти, що може використовувати цей хаос для чогось більше, і часом треба діяти швидко, аби не дати Максиму повністю взяти контроль.

І коли наступного разу вона побачила, що Максим у своїй "зоні комфортного перфекціонізму" знову хоче мити підлогу о 7:00 ранку, вона вирішила зробити невеликий крок: залишити ще кілька чашок на столі. Чому б не додати до його порядку трішки творчості?

Мої любі читачі,
буду дуже вдячна, якщо поділитеся враженнями в коментарях.
Для мене це справді важливо — кожне ваше слово надихає писати далі.

З теплом, ваша Настя))