Лана Рей - Як (не) закохатись у королеву секонд-хенду, Лана Рей

Я поспішала на своє перше побачення з Ярославом і як це частенько буває, запізнювалась.

Кілька днів назад він, нарешті, набрався сміливості  і запропонував мені зустрічатись з ним.

І я, звісно ж, погодилась. 

Ярик Глівінський навчається в паралельному класі. Він - серйозний, відповідальний і розважливий хлопець і як бонус- відмінник.

Я відразу помітила Ярослава. Він вже чекав на мене біля кінотеатру.

Високий, нескладний брюнет в окулярах. Ярик був далеким від того, щоб його можна було назвати мужнім красенем або просто красенем, але це на краще.

Красунчики - мажори мене не цікавили, бо вони, зазвичай, були легковажними ловеласами, за якими  дівчата бігають табунами.

Тільки й дивись, що якась з цих нахабних дівок його вкраде або він зрадить сам.

А на таких, як мій Ярик, дівчата не заглядаються, тому не треба хвилюватися, що хтось на нього позариться.

А він сам не зраджуватиме. Ну, який із ботана ловелас?

- Привіт, Ярику! Довго чекаєш?

- Привіт. Не так вже й довго, - промовив хлопець, беручи мене за руку.

Ми  увійшли до кінотеатру. Ярик купив нам  квитки, попкорн та колу.

Сьогодні ми дивились веселу і романтичну комедію. Точніше, дивилась я, тому що Ярик увесь час сидів у своєму телефоні.

З цікавоті, я непомітно зазирнула до нього у телефон, щоб дізнатись, чим він там займається.

Виявилось, що мій новоспечений хлопець замість того того, щоб насолоджуватись переглядом комедії разом зі мною, читає з телефону якусь наукову статтю.

Задовольнивши власну цікавість, я важко зітхнула і повернулась до перегляду фільму.

Якось зовсім не так я уявляла наше з ним перше побачення. Де ж романтика, компліменти, сором'язливі погляди і все інше, що я бачила в своїх улюблених  дорамах?

Після кіно ми пішли в миле і затишне кафе. Я замовила собі зелений чай і шматок шоколадного торту, а  Ярослав - чорну каву і якийсь модний дієтичний десерт без цукру.

Я розповіла йому про те, що люблю читати мангу і дивитись різні аніме та дорами.

- Знаєш, Кіро, мені здається, що тобі слід приділяти більше уваги навчанню та підготовці до всупу у  ВИШ, ніж гаяти час на такі непотрібні дурниці,- порадив мені  Ярослав.

"Непотрібні дурниці" - це так він назвав мої захоплення?

Ну, добре. На перший раз я йому вибачу.

Хоча, для Ярослава щось подібне, дійсно, здається дурницями, бо він звик витрачати свій час лише на корисні речі. Підозрюю, що він зовсім не вміє відпочивати і розважатись.

- Я не така серйозна, як ти. Крім того, навчальний рік щойно почався і у мене є ще повно часу на навчання і підготовку до всупу у ВИШ.

- Як знаєш. Якщо тобі знадобиться допомога з навчанням, то я з радістю тобі допоможу.

Бідолашний. Він навіть не уявляє, скільки мені знадобиться його допомоги з навчанням. Сам винен, що запропонував.

-Дякую. Я обов'язково скористаюсь твоєю щедрою пропозицією найближчим часом.

- Буду чекати з нетерпінням.

Далі ми невимушено розмовляли про різні дурниці і все було добре, поки Ярик не надумав зробити мені комплімент.

Він сказав, що я нагадую йому Мону Лізу. Почувши це і пригадавши, як виглядає та нещасна жіночка, я мало не вдавилась тортом.

 - Чим це? У тієї бідолашної немає ні брів, ні вій...

- Я зовсім не це мав на увазі. Я хотів сказати, що ти така ж загадкова, як і вона.

- Ну, це вже краще, - промовила я, посміхаючись. 

Ще трішки посидівши в кафе, ми пішли додому.

Дорогою Ярослав розповідав мені про цілу купу своїх репетиторів.

Бідний хлопець. Як у нього від такого надмірного перевантаження ще голова не вибухнула?

Провівши мене до під'їзду, хлопець нерішуче поцілував мене у щічку і побажав спокійної ночі. Це було мило.

Вже, лежачи в ліжку, я думала про Ярика і наше з ним побачення.

Він - серйозний і відповідальний. Ярик знає, чого хоче і дуже старається, щоб досягти власної мети. Саме такого хлопця я і хотіла. Але чому я не відчуваю щастя? Чого ще мені не вистачає?

Ярик здався мені хорошим, розважливим, але трохи занудним.

Думаю, що такий хлопець, як він, не здатен на шалені, імпульсивні та сміливі вчинки.

Я сумніваюсь, що він би бездумно  кинувся мене захищати, як це зробив  Кирило Азарх.

А ще Кирило - високий, сильний і вродливий...

Стоп! Стоп! Стоп! Куди це мене понесло? Кіро, не смій думати про цього мажора.  Візьмись за розум і не роби дурниць.