Яна Кліменюк - Фарби кохання, Яна Кліменюк

Розділ 5. Порожні вибачення

Марія погодилася на ще одну зустріч з Дмитром, більше з цікавості, ніж з надії на зміну. Вона хотіла переконатися, чи справді він шкодує про свою поведінку. Їхнє наступне побачення відбулося в невеликому, затишному кафе, на відміну від розкішного ресторану, де все почалося.

Дмитро був ввічливим, навіть галантним. Він уважно слухав Марію, задаючи м'які та тактовні запитання. Він навіть приніс їй квіти – скромний букет польових квітів, на відміну від дорогих троянд, які він міг би собі дозволити. Марія намагалася повірити в його щире каяття, але щось її бентежило.

Протягом вечері він кілька разів ненавмисно згадував про своє багатство, про свої зв'язки, про свої можливості. Це були ненав'язливі згадки, але вони чітко вказували на те, що його світогляд не змінився. Він все ще бачив себе вище за інших, вважаючи свої гроші ключем до всього.

Наприкінці вечері він запропонував їй поїхати на його віллі на вихідні. "Там ти зможеш спокійно попрацювати, – сказав він, – і ми зможемо краще познайомитися". Марія зрозуміла, що його вибачення були порожніми словами. Він не змінився. Він просто намагався повернути її, використовуючи свої гроші та вплив.

Вона відмовилася, її голос був твердим та спокійним. Вона не дозволить йому знову зневажати себе. Вона зрозуміла, що між ними нічого не буде. Їхні світи занадто різні.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍