Наум Петрович Иойриш - Лікувальні властивості меду і бджолиної отрути

стан здоров'я. Радянська медицина цілком справедливо надає цим умовам винятково важливої ролі.

Дійсний член Академії медичних наук СРСР 3. Г. Френкель підкреслює, що значну роль в «активній профілактиці старіння відіграє профілактика всіх захворювань і особливо інфекційних, ревматичних та інтоксикаційних захворювань».

Про благотворний вплив роботи на пасіці на здоров'я і довголіття свідчать наявні в нашому розпорядженні численні листи людей, вік яких перевищує 100 років. Ми вивчили 390 анкет, одержаних від пасічників Української РСР, переважно через районних агрономів пасічництва, які посвідчували правильність зазначених в анкеті відомостей. Автоди 278 із цих анкет повідомляють, що за час своєї роботи на пасіці вони жодного разу нічим не хворіли. Крім того, 22 пасічники відзначили, що раніше, до того, як вони почали займатися пасічництвом, вони хворіли на ревматизм, від якого швидко вилікувалися завдяки роботі з бджолами, тобто в результаті бджолиних ужалень. Наші кореспонденти, які відзначили благотворний вплив на здоров'я спілкування з бджолами, вказують, що протягом наступного часу вони нічим не хворіли:

24 чоловіка — до 5 років; з них 2 вилікувалися від ревматизму;

33 чоловіка — від 6 до 10 років; в тому числі 4 вилікувалися від ревматизму;

30 чоловік — від 11 до 15 років; з них 9 вилікувалися від ревматизму;

44 чоловіка — від 16 до 20 років; з них 5 вилікувалися від ревматизму;

41 чоловік — від 21 до 25 років;

42 чоловіка — від 26 до 30 років; з них один раніше був хворий на ревматизм;

18 чоловік — від 31 року до 35 років;

18 чоловік — від 36 до 40 років; з них один був раніше хворий на ревматизм;

11 чоловік — від 41 року до 45 років;

6 чоловік — до 50 років;

1 чоловік — 53 роки;

1 чоловік — 57 років.

Таким чином, робота на пасіці, тобто зовнішнє середовище, виявила свій благотворний зміцнюючий вплив на здоров'я людей.

Робота на пасіці, яка проходить на свіжому повітрі в плодовому саду або в лісі, має винятково важливе профілактичне і оздоровлююче для організму значення. Повітря на пасіці не тільки свіже й чисте, воно насичене ароматом квітів, меду, воску і різних бальзамів прополісу. Кожний, хто бував у жаркий літній день на пасіці, знає, як приємно дихати чудовим повітрям, насиченим бальзамічними випаровуваннями прополісу.

Наші багаторічні спостереження показали, що люди, які довго працюють на пасіці і вживають у їжу мед, мають добре здоров'я і довго живуть. Нам здається, що лікувальні заклади повинні приділити пасічництву особливу увагу. Підсобним господарствам лікарень, психіатричних лікарень, курортів, будинків відпочинку треба мати свої пасіки, щоб забезпечити хворих медом. Крім того, ці пасіки повинні використовуватися для посилання туди хворих на тимчасову роботу. Робота на пасіці для багатьох хворих буде лікувальна за допомогою приємної і захоплюючої праці. Нам доводилося спостерігати за нервово-хворими, що побували на пасіці. Умови цієї роботи діяли на них найбільш заспокоююче.

У 1949 р. я одержав дуже люб'язного листа від 138-річного колгоспника Сафара Гусейн-Огли з селища Мору Шимхорського району Азербайджанської РСР, в якому він повідомив, що своє довголіття пояснює вживанням у їжу меду, роботою на пасіці, а отже, постійним перебуванням на свіжому повітрі.

Винятково важливе значення має робота за спеціальністю, яка вас цікавить, яку ви облюбували. Особливо наочно виявлена ця прив'язаність і любов до своєї роботи в пасічників. Вони дуже люблять своїх крилатих друзів і захоплюючу роботу на пасіці.

Бджоли приваблюють людину не тільки тому, що вони приносять їй великий доход своїми продуктами та перехресним запиленням, — вони захоплюють її своїм казково-цікавим життям. Життя бджіл вивчали знамениті природодослідники: Арістотель, Дарвін, Реомюр, Петро Ричков, Афанасій Каверзнєв, Карл Рульє, Петро Прокопович, І. В. Мічурін, акад. Н. М. Кулагін, проф. Г. А. Кожевніков і багато інших. Пасічництвом займалися Лев Миколайович Толстой і відомі хіміки акад. О. М. Бутлеров і акад. 1. О. Каблуков, головний режисер Маріїнського (тепер імені С. М. Кірова) оперного театру в Петербурзі талановитий артист Г. П. Кондратьєв (1834—1905) і філолог (мовознавець) І. С. Кулланда (1848—1922), видатний астроном акад. С. П. Глазенап (1847—1937) і багато інших діячів науки, техніки і мистецтва. Можна навести багато імен людей, які, раз познайомившись з бджолами, почали «дружити» з ними багато років, все життя.

Немає ніякого сумніву в тому, що тепер можна порушити питання про медичне пасічництво, тобто про всебічне використання бджіл і продуктів пасічництва в медицині. Лікарі повинні ширше і сміливіше використати продукти пасічництва з лікувальною і профілактичною метою.

Багатьом хворим, особливо інвалідам праці, пенсіонерам, слід радити зайнятися пасічництвом, враховуючи, що пасіка в багатьох випадках може стати для деяких з них чудовою лікувальницею природи.

Крім питань трудовлаштування, медичне пасічництво повинно також ставити, на нашу думку, питання організації пасік на базі медичних закладів.

На своїх пасіках медичні заклади зможуть готувати експресним способом лікувально-вітамінні сорти меду і в своїй лікувальній практиці ширше застосовувати бджолиний мед і отруту.

Висновок

М. І. Калінін говорив: «Народ — це все одно, що золотошукач, брильянтошукач: він вибирає, зберігає і несе, шліфуючи протягом багатьох десятиріч, тільки найцінніше, найгеніальніше»[49].

Протягом століть народ знаходив у природі кращі лікарські засоби, але багато з них не витримували «іспитів часу» і були забуті. Бджолиний мед і отрута протягом багатьох віків користуються великою і заслуженою славою чудових лікувальних засобів при ряді захворювань.

Високі лікувальні і профілактичні властивості бджолиного меду і отрути встановлені не тільки в народній медицині суто дослідним шляхом. Вони підтверджені також науково-дослідними і клінічними даними. Тисячі хворих з різноманітними захворюваннями видужали завдяки лікуванню бджолиним медом і отрутою.

Бджолиний мед є не тільки чудовим продуктом харчування, а й лікувальним засобом. Навряд чи можна знайти в природі засіб, який, подібно до меду, поєднував би високі властивості чудового продукту харчування і ліків. Гіппократ розглядав мед як найважливіший продукт харчування і ліки. В пам'ятках культури нашої країни — в старовинних російських рукописних лікувальних порадниках — є багато відомостей про різносторопні лікувальні властивості бджолиного меду.

У наші дні бджолиний мед, поряд з широким вживанням його в народній медицині, дедалі більше проникає в клініку.

Мед успішно застосовується при лікуванні різних захворювань дорослих і дітей. Він є одним із небагатьох ліків, які охоче приймають дорослі і особливо діти.

Завдяки експресному методу можна забезпечити наші лікарні і дитячі оздоровчі заклади медом різного складу.

Бджолина отрута є одним з найпопулярніших ліків народної медицини. Апітоксин діє на весь організм і цим можна