Петро Дмитрович Біленчук - Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів

У пропонованому посібнику розглянуто новітні тенденції наукових досліджень у галузі криміналістичної стратегії, тактики і профілактики, мистецтва слідчої діяльності, діагностики, дослідження і прогнозування поведінки людини на досудовому слідстві, використання соціально-комунікаційних технологій (ЗМІ і РR), методів і засобів безпеки інформації і методики розслідування окремих видів злочинів. Запропоновано сучасні криміналістичні методики з урахуванням особливостей розслідування злочинів у сфері високих технологій і порушення правил поводження з радіоактивними матеріалами, протидії відмиванню фінансових ресурсів, а також транснаціональних, економічних злочинів, злочинів терористичної спрямованості тощо.
Для студентів і викладачів вищих закладів освіти, науковців, працівників правоохоронних органів і правозахисних організацій.

Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів

Рецензенти:

А. В. Кофанов, канд. юрид. наук, доц.

Е. І. Нізенко, канд. юрид. наук

В. С. Яковенко, канд. юрид. наук

Передмова

Пропонований посібник присвячений актуальним проблемам криміналістичної тактики і методики розслідування окремих видів злочинів. Структурно він складається з трьох частин.

У першій частині аналізуються теоретичні і методологічні основи криміналістичної тактики, правові, організаційні та тактичні основи проведення окремих слідчих дій. Особливістю цієї частини є те, що в ній розглянуто новітні тенденції наукових досліджень у галузі криміналістичної стратегії, криміналістичної тактики, криміналістичної профілактики, мистецтва слідчої діяльності (тактичні прийоми, рішення, комбінації, операції).

Друга частина присвячена дослідженню особистості як об’єкта і суб’єкта криміналістичного дослідження; комплексному вивченню особи обвинуваченого на досудовому слідстві: методологічним, правовим, криміналістичним і психофізіологічним основам; криміналістичним основам дослідження особи засудженого до позбавлення волі. Новелами цієї частини є те, що в ній уперше розглядаються такі маловивчені проблеми, як діагностика, дослідження і прогнозування поведінки людини на досудовому слідстві, використання соціально-комунікаційних технологій (ЗМІ і PR), методів і засобів безпеки інформації.

У третій частині висвітлено наукові основи криміналістичної стратегії, методології, технології та мистецтва розслідування окремих видів злочинів, проблеми використання можливостей засобів масової інформації при розслідуванні злочинів, особливості методики розслідування міжнародних (транскордонних, транснаціональних, трансконтинентальних) злочинів, особливості методики розслідування злочинів у сфері високих технологій, основи методики розслідування злочинів, що пов’язані з легалізацією (відмиванням) коштів, отриманих злочинним шляхом, особливості методики розслідування злочинів у сфері порушення правил поводження з радіоактивними матеріалами та криміналістичної профілактики тощо. Посібник є одним з перших опублікованих в Україні видань, що присвячене аналізу новітніх аспектів сучасної криміналістичної тактики і методики розслідування окремих видів злочинів. Він є джерелом спеціалізованих знань і дає можливість озброїти читача, який ознайомився з положеннями і рекомендаціями книги, свого роду інтелектуальними методами і способами практичної діяльності з тактики і методики розслідування окремих видів злочинів.

Запропонований посібник містить результати наукових досліджень з проблем діагностики і прогностики слідчої діяльності.

Основною метою навчального посібника є надання загальних рекомендацій щодо розслідування злочинів. Вітчизняна практика протидії новітнім видам злочинів ще не має достатнього досвіду і не знайшла широкого висвітлення у навчальних і науково-практичних публікаціях. Тому в основу рекомендацій покладено результати здійснених авторами узагальнених аналітичних досліджень, а також досвід органів дізнання і досудового слідства інших країн світу.

Пропонована читачу праця являє собою по суті перший вітчизняний досвід розробки:

• методики діагностики і прогнозування поведінки людини (потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, засудженого), яка потрапила в орбіту кримінального судочинства;

• тактико-криміналістичних засад використання повідомлень засобів масової інформації при розслідуванні злочинів;

• особливостей методики розслідування міжнародних (транскордонних, транснаціональних) злочинів;

• особливостей методики розслідування злочинів у сфері високих технологій;

• основ методики розслідування злочинів, пов’язаних з легалізацією (відмиванням) фінансових ресурсів, отриманих злочинним шляхом;

• особливостей методики розслідування злочинів у сфері порушення правил поводження з радіоактивними матеріалами;

• криміналістичної профілактики тощо.

Автори висловлюють надію, що цей досвід, а також рекомендації, що базуються на ньому, будуть корисними для студентів, аспірантів, викладачів, науковців і практичних працівників правоохоронних органів і правозахисних організацій.

Частина І

Наукові основи криміналістичної тактики: правові й організаційні основи тактики проведення окремих слідчих дій, тактичних прийомів, рішень, комбінацій, операцій

Розділ 1

Теоретичні і методологічні основи криміналістичної тактики

1.1. Загальні положення криміналістичної тактики

1.1.1. Предмет, поняття, завдання, джерела і засоби криміналістичної тактики

Окремі криміналісти ототожнюють поняття “криміналістична тактика” з поняттям “слідча тактика”. Однак ототожнення цих понять є не дуже слушним.

Криміналістична тактика — це розділ криміналістики, який являє собою систему положень і практичних рекомендацій з організації та планування розслідування, визначення оптимальної лінії поведінки осіб, які здійснюють розслідування, з урахуванням їх стосунків і взаємодії з іншими учасниками розслідування на основі норм і принципів кримінального процесу. Таким чином, криміналістична тактика вивчає тактику діяльності всіх учасників розслідування — слідчого, прокурора, працівників органів дізнання, судді, спеціаліста, експерта, громадських помічників, обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого, свідка та ін.

Слідча тактика — це галузь криміналістики, яка містить систему наукових положень і рекомендацій щодо організації та планування розслідування і тактики виконання слідчих дій. Це поняття значно вужче, ніж перше, тому точніше визначає призначення тактики — служити розслідуванню злочинів, що його здійснюють органи досудового слідства та дізнання.

Теоретичні основи тактики становлять: учення про закономірності поведінки осіб, залучених до орбіти кримінального процесу, виявлення у зв’язку з цим їхніх психічних якостей і розробка на цій основі прийомів збирання та дослідження доказової інформації. Тому слідчу тактику визначають як лінію поведінки слідчого при виконанні певних дій, вибір порядку їх проведення і послідовності, умов виконання, використання найдоцільніших тактичних прийомів і слідчих дій у певних ситуаціях.

Основне завдання криміналістичної тактики полягає в сприянні ефективнішій організації криміналістичної діяльності згідно з цілями розслідування.

Окремим завданням слідчої тактики є розробка найефективніших тактичних прийомів і рекомендацій на основі використання сучасних наукових даних, узагальнення слідчої та судової практики.

Науковими джерелами криміналістичної тактики є сучасні досягнення філософії, логіки, психології, науки управління, інформатики та обчислювальної техніки, теорії ігор, прийняття рішень та інших галузей знань.

Практичні джерела криміналістичної тактики — це матеріали судово-слідчої практики, звідки криміналістична тактика переймає ідеї, які потребують наукового обґрунтування. Наукові та практичні джерела криміналістичної тактики лежать в основі розробки тактичних прийомів і принципів слідчої діяльності (поведінки службових осіб) у розслідуванні злочинів.

Не менш важливим практичним джерелом криміналістичної тактики є також оперативно-розшукова практика з розкриття злочинів та діяльності органів дізнання на досудовому слідстві.

Засоби криміналістичної тактики — це власне знаряддя праці, за допомогою яких слідчий вирішує тактичні завдання розслідування злочинів. Це засоби його процесуальної, непроцесуальної та організаційної діяльності. Оскільки розслідування є процесуальною діяльністю, закон визначає засоби, якими користується слідчий, коли збирає, закріплює, досліджує та використовує в доказуванні інформацію. Згідно з законодавством до процесуальних засобів належать:

• слідчі дії;

• оперативно-розшукові заходи;

• отримання пояснень;

• витребування документів;

• призначення відомчої ревізії.

Реалізація будь-якого процесуального засобу залежить від конкретної слідчої ситуації, тому криміналістична тактика розробила прийоми більш ефективного застосування процесуальних засобів.

До непроцесуальних засобів криміналістичної тактики традиційно відносять тактичний прийом, криміналістичну рекомендацію, тактичне рішення, тактичну операцію[1]. Вони розроблені на основі досягнень науки та узагальнення матеріалів слідчої практики і дають змогу ефективніше, з меншими витратами сил і засобів