Владислав Дніпровський - Як я провів літо, Владислав Дніпровський

— Давай допоможу. Це у мене магічна шкарпетка проти комах, — ляпнув я, схопив таргана і кинув його всередину.
Марічка критично подивилася на мене, як на ідіота і продовжила оглядати кімнату в пошуках ворога. Але тарганів більше не було.

— Отакої. Й справді магічна, не даремно стільки на стіні у тебе висіла. — розсміялася дівчина, потроху підштовхуючи мене до виходу. — Ну давай, йди собі. Бачиш, у мене не прибрано. Заходь пізніше. І дякую, трохи повеселив і заспокоїв. Та й таргана одного спіймав.

Я здивовано опинився в коридорі перед зачиненими дверима. Ну, мавр зробив свою справу, мавр може йти. Раптом двері знову відчинилися, і звідти на мить виглянула Марічка.

— Не забудь руки помити. Ти ж до таргана торкався. Фу.

Я розсміявся і пішов до себе в кімнату. Треба відпочити. Забагато на сьогодні вражень. Забагато.