НМ - Спалення любові до тла , НМ

Навколо панувала тиша, яка відчувалася як передсмертна. Після вибуху енергії, який мало не знищив усе навколо, простір залишився на мить порожнім і спокійним, як після бурі. Темна постать, здавалося, зникла. Але Егор і Наталія не могли дозволити собі розслабитися. Вони знали, що така сила не зникне безслідно, що це лише тимчасове відступлення.

— Ми маємо бути готові, — промовила Наталія, її голос був тихим, але твердим, як ніколи.

Егор глянув на неї і кивнув. Його рука була обпалена, а тіло все ще нило від того болю, який залишили їхні попередні атаки, але в очах горіла рішучість.

— Знаю, — відповів він, зібравши сили. — Але нам потрібно діяти швидко. Якщо вона повернеться, ми не зможемо протистояти їй.

Наталія не мала наміру здаватися, навіть коли їхній супротивник, схоже, вже не був у вигляді простої людини. Темна постать, що боролася з ними, виглядала більше як дух, чия сила йшла з глибини іншого світу. Вона не мала фізичної форми, лише тінь, але ця тінь була більше, ніж просто образ — вона була жива.

Егор і Наталія продовжували стояти пліч-о-пліч, готові до наступного кроку, коли раптом навколо них знову почало темніти. Тіні знову збиралися в єдину точку, і вони відчули, як земля під ногами почала тремтіти.

— Це не кінець, — сказала Наталія, стискаючи кулаки. — Вона повертається.

Егор глибоко вдихнув, його розум був зібраний, хоча в його серці вирувала буря. Він відчував, як всі їхні зусилля піддаються випробуванню.

— Якщо вона знову з’явиться, ми будемо готові. Я не дозволю їй забрати нас.

І в цей момент темна постать, що ще кілька хвилин тому здавалася переможеною, знову з’явилася перед ними. Тіні, які колись були її силою, зараз вибухнули в темряві, заповнивши усе навколо. Але цього разу було інше відчуття. Вони бачили її такою, якою вона є, її істинною суттю — величезним темним створінням, що мало не розірвало простір.

Наталія, не вагаючись, підняла руки, і яскраве світло вибухнуло з її пальців, об’єднуючи зусилля з Егоровими. Вони створили потужну енергетичну сферу, яка повинна була стати їхнім щитом.

Темна постать на мить припинила рух, її очі загорілися червоним світлом, але не змішалися з навколишньою темрявою. Вона намагалася пробити їхній щит, посилаючи хвилі енергії.

— Це все, на що ти здатна? — вигукнув Егор, його голос не видавав жодної тривоги, тільки рішучість.

Тіні почали згортатися, і, коли темна постать знову спробувала атакувати, цей момент став їхнім шансом. Наталія і Егор об’єднали свої сили в один потужний удар, випускаючи енергію назовні. Удар був настільки сильним, що він вразив темну постать, і її форма почала розпадатися на частки.

В останній момент, перед тим як її образ остаточно розсіявся, вона сказала:

— Ви виграли… але це ще не кінець. Ви тільки починаєте…

Її слова прозвучали як обіцянка того, що боротьба ще не закінчена. І хоча постать зникла, відчуття, що перед ними стоїть щось більше, ніж просто фізичне випробування, не залишало їх.

Наталія та Егор стояли поруч, вдихаючи тяжку тишу, що настала після сутички. Вони знали, що їхній шлях ще довгий, але цього разу вони були готові до всього. Вони не могли дозволити собі зупинитися.

— Ми не здамося, — прошепотіла Наталія, дивлячись на нього. — І ми це зробимо разом.

— Разом, — повторив Егор. І цей момент був їхнім стартом до нової битви.

Темна постать, хоч і розпалася, залишила після себе відчуття чогось невиразного і невидимого, що все ще тягнуло свої тіні за собою. І хоча виглядала вона побитою і ослабленою, Наталія і Егор відчували, що це лише перша фаза великої битви, яка тільки почалася.

Після того, як тіні остаточно розсіялися, і вони залишилися в темряві, відчуття полегшення не принесло справжнього спокою. Наталія глибоко вдихнула, намагаючись прогнати відчуття тривоги, що залишилося в її грудях, і повернулася до Егорові.

— Ти впевнений, що ми готові до того, що буде далі? — запитала вона тихо, все ще відчуваючи тяжкість моменту.

Егор глянув на неї, і хоч його очі залишалися спокійними, всередині він відчував напругу. Всі ці події виводили його з рівноваги, але він не мав права на слабкість.

— Ми не можемо відступити, — відповів він. — Ми разом, і це вже більше, ніж просто битва. Ми йдемо до кінця.

Наталія кивнула. Вона знала, що це буде важче, ніж усе, що вони пережили до цього. Але вона не могла дозволити собі сумніви. Вона подивилася на нього, і в її погляді прочиталося все — і біль, і рішучість, і невідоме майбутнє, яке вони повинні були розкрити разом.

— Ти правий, — сказала вона. — Разом.

І вони рушили вперед, залишаючи за собою порожнечу, що залишалася після того, як вони знищили першу темну постать. Але чим далі вони йшли, тим більше розуміли: цей шлях не буде простим. Вони не могли сказати, що все закінчиться на цьому, бо це було лише початком їхньої битви за майбутнє. Ще залишалося багато незрозумілих сил, з якими їм належало зіткнутися.

Темрява, яка їх оточувала, не була просто відсутністю світла. Це було щось більше — щось, що вони повинні були зрозуміти, чого боялися, і чому вони мусили боротися.

І хоча їхня сила була велика, вони знали, що справжні випробування тільки попереду. Тепер їм залишалося тільки одне: разом долати темні світи, що крилися за кожним поворотом, не зважаючи на страхи та невідомість, які вони не могли передбачити.

— Ми зробимо це, — сказав Егор, стиснувши кулак.

— І ми переможемо, — додала Наталія.

Вони рухалися вперед, разом, готові до того, що приносить їм майбутнє.

Темрява, що огортала їх, ставала густішою, наче сама ніч намагалася затягнути їх у своє глибоке нутро. Кожен їхній крок лунав у цьому просторі, де здавалось, що немає початку і кінця. Та попри все, вони не зупинялися. Відчуття небезпеки було завжди з ними, але тепер вже не таке страшне, як раніше. Вони обидва розуміли: все, що сталося, було лише маленьким фрагментом більшої картини.

Наталія була зосереджена, її кроки впевнені, хоч вона й відчувала, як її серце билося в грудях. Вона дивилася вперед, хоча й не знала, куди саме йдуть. Її думки були сконцентровані на наступному кроці, на тому, що чекатиме за наступним поворотом. Все, що їй зараз було важливо, — це залишатися сильними.