Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Детективи » Небезпека «Дому на околиці», Агата Крісті 📚 - Українською

Агата Крісті - Небезпека «Дому на околиці», Агата Крісті

28
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Небезпека «Дому на околиці»" автора Агата Крісті. Жанр книги: Детективи.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 48 49 50 ... 54
Перейти на сторінку:
найкраще, – долинула відповідь Челленджера.

– Давайте забудемо все, що сьогодні тут відбулося, – рішуче видобув Крофт.

– Чиє б нявчало, а твоє б мовчало! – осадив його Джепп.

– Не гнівайся на мене, ясочко… – захникала до Нік Крофтова дружина. Дівчина кинула на неї зневажливий погляд, але все-таки змовчала.

– Еллен?

– Ми з Вільямом – ні пари з вуст, сер. Від зайвих балачок тільки горе.

– А як щодо вас, мсьє Вайз?

– Таких речей не замовчують, – сказав той. – Усі ці факти треба повідомити кому належить.

– Чарльзе! – вигукнула Нік.

– Вибач, люба, але я дивлюся на справу під юридичним кутом.

Тут Пуаро зненацька розсміявся.

– Значить, семеро проти одного. Наш бравий інспектор Джепп утримався.

– Я у відпустці, – мовив той із посмішкою, – а тому не рахуюся.

– Семеро проти одного. Лише мсьє Вайз опирається – він прихильник правопорядку. А знаєте, мсьє: ви – чоловік із характером!

Юрист стенув плечима.

– Моя позиція – чітка і недвозначна. Тут обирати не доводиться.

– Так, ви чесна людина. Eh bien, я також приєднаюся до меншості. Бо теж за істину.

– Мсьє Пуаро! – скрикнула Нік.

– Мадемуазель… це ви втягли мене в цю справу. Я взявся за неї, бо ви так хотіли. Отож тепер вам не закрити мені рота.

І він загрозливо здійняв указівного пальця в жесті, що його я добре знав.

– Присядьте – кожен, і я повідомлю вам… істину.

Ми всі принишкли перед його владною манерою й сумирно посідали, звернувши до нього уважні обличчя.

– Ecoutez![134] У мене тут є список – перелік осіб, що мають зв’язок із злочином. Я пронумерував їх літерами алфавіту, включно із «J». Остання буква позначала невідомого – причетного до справи через когось із решти. До нинішнього вечора мені було неясно, хто саме цей «J», але я знав, що така людина існує. Ну а сьогоднішні події довели, що я мав рацію.

– Але вчора я раптом збагнув, що припустився серйозної помилки. У цьому списку весь час зяяла прогалина. І я додав ще одну літеру – «K».

– Новий невідомий? – спитав Вайз не без легкого єхидства в голосі.

– Не зовсім. Символом невідомого обрано «J». Тож новий невідомий лише спричинив би подвоєння. «K» має інше значення – бо вказує на невідомого, що мав би від початку згадуватися в переліку, але його пропустили.

Він нахилився до Фредеріки.

– Мадам, заспокойтеся. Ваш чоловік був непричетний до вбивства. То «K» застрелив мадемуазель Меґґі.

Місіс Райс витріщилася на нього.

– Але хто цей «K»?

Пуаро кивнув Джеппові. Інспектор виступив наперед і заговорив таким тоном, у якому вчувалося, що дні, коли він свідчив у поліцейських судах, не минули безслідно.

– Діючи відповідно до отриманої інформації, я, за допомогою містера Пуаро, заздалегідь проник у будинок і зайняв спостережний пост, а саме сховався за портьєрами у вітальні. Коли всі зібралися в цьому приміщенні, у щойно згадану кімнату ввійшла молода леді і ввімкнула світло. Вона підійшла до каміна і відкрила невеличке заглиблення за панеллю, стулка якої здогадно приводиться в дію пружиною. Зі схованки вона дістала пістолет і з ним у руці залишила вітальню. Я прослідкував за нею і, прочинивши двері, отримав змогу спостерігати крізь щілину за її подальшими діями. По прибутті відвідувачі залишили верхній одяг у передпокої. Молода леді, про яку йдеться, ретельно протерла пістолет носовою хустинкою і помістила в кишеню сірої накидки, що належить місіс Райс…

Тут у господарки дому вирвався крик:

– Це неправда – від першого й до останнього слова!

А Пуаро вказав на неї рукою.

– Voilà! – констатував він. – Ось хто ховався під маскою «K»! Саме мадемуазель Нік застрелила свою кузину, Меґґі Баклі.

– Ви збожеволіли? – крикнула дівчина й аж підскочила. – Нащо мені було вбивати Меґґі?

– Щоб успадкувати гроші, які залишив їй Майкл Сітон! Її теж звали Маґдалою Баклі – і саме з нею він був заручений, а не з вами.

– Ви… ви… – Але тільки затряслася всім тілом – дар мови полишив Нік.

Детектив обернувся до Джеппа.

– Ви подзвонили в поліцію?

– Так, вони вже в коридорі, чекають. Ордер у них на руках.

– Ви здуріли! – презирливо скрикнула дівчина. І квапливо підступила до місіс Райс. – Фреді, подаруй мені свій наручний годинник… на згадку, гаразд?

Та повільно зняла із зап’ястка годинничок на рубінах і простягла його подрузі.

– Спасибі. Ну а тепер, гадаю, час дограти до кінця цю невимовно сміховинну комедію.

– Комедію, яку в «Домі на околиці» написали і поставили ви. Так… тільки не слід було відводити головну роль зірці – Еркюлю Пуаро. У цьому й полягала ваша помилка, мадемуазель, найсерйозніша помилка.

Розділ двадцять другий

Репліка під завісу

– Ви хочете від мене пояснень?

І Пуаро роззирнувся довкола – вдоволено всміхаючись та з виразом удаваної скромності на обличчі, який я так добре знав.

Ми перейшли у вітальню, а наші ряди порідшали. Слуги тактовно залишили нас, а Крофтів попросили пройти з поліцією. Зосталися тільки Фредеріка, Лазарус, Челленджер, Вайз і я.

– Eh bien, зізнаю́ся: мене пошили у дурні – цілком і повністю. Крихітка Нік «крутила мною, як хотіла» – тут ваша приказка дуже до речі. Ах, мадам! До чого ж ви мали рацію, коли казали, що ваша подруга – спритна брехунка! Як же це точно!

– Нік завжди вміла понарозказати казок, – спокійно зауважила місіс Райс. – Тому я й не поспішала вірити її історіям про чудесне спасіння.

– А от я – ідіот – купився!

– То що, насправді нещасних випадків не траплялося? – спитав я. Повинен визнати, що в голові у мене й досі панувала безнадійна плутанина.

– Усе це вигадки – і то дуже хитрі – покликані створити необхідне враження.

– Яке ж це?

– Наче життя мадемуазель Нік – під загрозою. Але давайте краще з самого початку. Я розповім вам про те, що вийшло, коли мозаїка нарешті склалася, а не про кожне зі своїх осяянь, доки та рясніла прогалинами.

Ця історія розпочинається з того, що жила собі дівчина, Нік Баклі на ймення, – молода, вродлива, безсовісна, а ще палко й фанатично прив’язана до свого будинку.

– Я ж вам казав, – кивнув Чарльз Вайз.

– І мали рацію. Мадемуазель Нік любила «Дім на околиці». Але у неї було скрутно з фінансами. Будинок опинився під заставою. Вона потребувала грошей – відчайдушно – і ніяк не могла роздобути їх. У Ле-Туке вона знайомиться з молодшим Сітоном і

1 ... 48 49 50 ... 54
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Небезпека «Дому на околиці», Агата Крісті», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Небезпека «Дому на околиці», Агата Крісті"