Уляна Пас - Давай одружимось, Уляна Пас

- Ми… посварились трохи, - вирішую, що сказати частину правди таки доведеться. - Але ви не хвилюйтесь! Нічого серйозного!

- Дуже на це сподіваюсь, - зітхає жінка. 

Залишившись одна в кімнаті, швидко переодягаюсь у купальник білого кольору, а зверху одягаю такого ж кольору легку сукню. Волосся залишаю розпущеним і задоволено кручусь біля дзеркала.

На вулиці робота йде повним ходом. Влад розводить вогонь у мангалі, Ілона готує закуски, а Соня вже засмагає на шезлонгу біля басейну. Не бачу тільки Макса, але чоловік дуже швидко це виправляє. Він виходить з будинку в одних плавках, а в мене у буквальному сенсі цього слова зупиняється серце. Всього на мить, але все ж… 

Коли я говорила, що Коршун ідеальний, то й подумати не могла, що все настільки серйозно. Розумію, що надто довго його розглядаю лише тоді, коли говорить Соня.

- Ти так розглядаєш мого брата, наче вперше бачиш його без одягу. 

- Що? - повертаюсь до неї обличчям. Саме в цей час Макс стрибає у басейн і нас з Сонею обдає потоком води. 

- Гей! Здурів? - кричить невдоволено дівчина і витирається рушником. Я ж знову повертаю свою увагу до Макса і спостерігаю за тим, як він впевнено розсікає руками воду. Здається, і у плаванні він добряче натренований.

Щоб якось відволіктись від розглядання власного чоловіка, одягаю на очі темні окуляри і займаю місце на шезлонгу поруч з Сонею. Погода сьогодні чудова, і я б не проти поплавати. Але не тоді, коли в басейні Коршун. 

- Ти збираєшся засмагати у сукні? - дивується Соня, опускаючи на ніс сонцезахисні окуляри.

- Мені так комфортно, - відповідаю, а сама розумію, як по-ідіотськи моя поведінка виглядає збоку. 

Здається, Макс таки вирішує мене добити, тому що повільно підтягується на руках, спершись на бортики, і я бачу, як вода стікає його рельєфним тілом. Блін, здуріти можна! 

Стає шалено спекотно і стрибнути в басейн хочеться вдвічі більше. Макс тим часом повністю вибирається з води і витирається рушником. На щастя, його кличе до себе Влад, і в мене є чудова можливість скористатись моментом. 

Знімаю окуляри й швидко позбавляюсь від  сукні. Мій купальник доволі стриманий, але все одно більше відкриває, аніж закриває.

Тільки збираюсь стрибнути у воду, як відчуваю поміж лопаток прямий погляд Коршуна. Дивлюсь туди, де він розмовляє з Владом - і наші погляди перетинаються. Цікаво, а йому подобається те, що він бачить? 

Стрибаю у воду без зволікань і відчуваю неймовірне полегшення, коли вода холодить шкіру. Це реально кайф. Пливучи з одного кінця басейну в інший, почуваюсь абсолютно щасливою. 

Але коли поруч чутно сплеск води і краплі летять в різні боки, я розумію, що рано раділа. Поруч з'являється Коршун. Вода стікає з його волосся на обличчя і груди. А погляд зараз такий, що мені кортить зануритись під воду з головою. 

- Вирішив скласти тобі компанію, - говорить тихо і хрипло. - Сподіваюсь, ти не проти.

Я проти! Я дуже сильно проти, Коршун!

- Не проти! - бурчу і, розвернувшись, пливу на інший край басейну. 

Ех, чує моє серце, що ці вихідні я не скоро забуду!