Ліра Куміра - Мама для дракончика, Ліра Куміра

- Отже, слухай мій план... - я постарався максимально стисло викласти другові свій задум, і той лише ствердно кивав, уточнюючи деякі моменти.

- А що якщо ти помиляєшся? - Ріан лише раз засумнівався у виправданості мого ризику, але я знав як йому відповісти:

- А що якщо ні? Ти готовий узяти на себе смерть двох драконів? - я не з тих, хто добиратиме вирази, коли на кону чиїсь життя.

- Я з тобою, брате, - другий радник кивнув, простягаючи мені мішечок, переданий невідомим посланцем.

- Мені потрібні найміцніші сітки, які у вас тільки є, - промовив в переговорник, який зв'язав мене із земними військовими.

- Зараз мої хлопці підвезуть, але вони навряд чи надовго втримають таку махину, - із сумнівом промовив Бравос Дейсбі, хоча я вже його не слухав, звернувши всю свою увагу на артефакти в мішку.
Першим я дістав "промінь вічності" - кинджал, яким можна вбити навіть безсмертного, ну або як мінімум приспати ненадовго, якщо вчасно встигнути висмикнути зброю з рани. Цією його властивістю я і планував скористатися після того, як нам вдасться сповити звіра. Ну а потім у хід повинен буде піти другий артефакт - "ланцюги сумніву", вони повинні будуть скувати і підкорити дикого. Принаймні так писалося в книзі, яку ми якось читали разом із Ліром. Виходить, все ж таки це був імператор, і він знав кого ми тут зустрінемо.

- Сітку привезли, - покликав мене Ріан, коли я встиг спорядитися для майбутньої операції. Випив еліксир прискорення. Він хоч і мав моторошну побочку, але в цьому протистоянні мені по-іншому не вистояти проти дракона. Ех, як у старі добрі часи, тоді мене ще Драконоборцем прозвали, тільки цього разу в мене в супротивниках колишній друг...

- Може все ж таки мені спробувати? Я з холодною зброєю краще справляюся, - запропонував свою допомогу другий радник.

- Ні, це маю бути я. А твоя допомога мені знадобиться тут, потрібно буде певний час утримувати сітку, поки я намагатимуся на нього піднятися, - не погодився з Ріаном, допомагаючи військовим вивантажити своєрідний "сачок" для дракона.

"Тільки б витримала...", - зрадницька думка прослизнула, і ось ми вже разом із товаришем по нещастю рухаємося вперед, заганяючи звіра в глухий кут.