НМ - Спалення любові до тла , НМ

— Ти не знаєш, з ким маєш справу, — холодно відповіла Наталія, намагаючись триматися спокійно. — Якщо хочеш, щоб це припинилося, скажи, хто ти і чого хочеш.

Постать усміхнулась, і її усмішка була холодною, немов зимовий вітер.

— Я — один з тих, хто визначає правила в цьому світі. І ви з вашим другом будете моїми наступними інструментами. У вас немає вибору.

Ці слова пронеслися крізь повітря, і Наталія зрозуміла: це не просто битва за виживання, це боротьба за контроль над реальністю, де вони опинилися. Той, хто стояв перед нею, був лише частиною більшої сили, яка прагнула не просто знищити їх, а зламати їхню волю до боротьби.

Ззаду почувся звук швидкого руху, і Наталія обернулась. Егор пробирався крізь своїх супротивників, його рухи були точними, він наближався до неї.

— Що сталося? — запитав він, помітивши, що Наталія стоїть, не ворушачись. — Хто це?

Наталія не відповіла відразу, тільки коротко глянула на нього, даючи зрозуміти, що зараз важливіше щось інше. Вона стиснула кулаки і повільно зробила крок вперед.

— Ми не можемо залишити це так, — сказала вона, дивлячись прямо в темні очі перед собою. — Якщо ти хочеш відібрати у нас наше майбутнє, то готуйся до боротьби.

Тепер, коли Егор стояв поруч, вони обоє відчували силу, яка почала заповнювати їх. Вони були готові до цього виклику, готові протистояти чому завгодно, адже знали: їхня боротьба тільки починається. Вони повинні були вирвати своє майбутнє з рук цієї тіні, навіть якщо для цього їм доведеться переписати самі закони цього світу.

— Ну що ж, — сказав голос перед ними, — тоді спробуємо ще раз.

І в той момент темна постать підняла руку, і з її долоні вирвався потік енергії, який розповсюдився по площі, залишаючи після себе темний слід. Наталія та Егор не втратили часу. Вони були готові, і разом зробили крок вперед, кинувши виклик темряві.

Темна постать знову підняла руку, і з її долоні вирвався ще один потік енергії, але цього разу він був більш концентрованим, блискавичним, готовим розірвати все на своєму шляху. Егор та Наталія не дали йому шансу. Вони відчули, що часу на реакцію не буде, і тому діяли одночасно, не обговорюючи свої кроки.

Наталія стрибнула в бік, відходячи від основного удару, а Егор, не вагаючись, кинувся прямо в напрямку енергії, намагаючись перехопити її перед собою. Вони знали, що сила цього нападу була величезною, і навіть маленька затримка могла призвести до непоправних наслідків.

Егор вмить опинився на передовій, схопивши найближчий об'єкт — металеву трубу, що лежала на землі. Він встромив її в потік енергії, сподіваючись, що хоча б частково зможе погасити атаку. І хоч метал почав плавитися на його руках, йому вдалося тимчасово заблокувати основний удар.

Наталія тим часом швидко переорієнтувалася. Вона знала, що не може дозволити нападнику втримувати ініціативу. Вона вийшла з укриття, схопила шматок уламка каменю, і, піднявши його в повітря, послала його прямо в постать перед собою.

Металевий уламок вибухнув, коли зачепив енергетичний бар'єр, але це стало для них шансом. Постать перед ними трохи знизила свою увагу, і Наталія не втратила часу, підходячи ближче.

— Ти не зможеш нас зупинити! — вигукнула вона, і її слова прозвучали не тільки як виклик, але і як обіцянка.

Егор, все ще стоячи з обгорілими руками, вивільнився з енергетичної пастки, швидко попрямував до Наталії, підходячи до неї з іншого боку.

— Ми не здамося! — вигукнув він, підтримуючи її слова.

Темна постать знову зібрала свою силу, і її очі загорілися яскраво-червоним світлом. Вона знала, що цей бій буде вирішальним. Від неї йшла холодна, непереможна аура, яка давала зрозуміти: це не просто битва між людьми, а між силами, що навіть не належать цьому світу.

Але Наталія і Егор вже не були тими, ким були раніше. Вони отримали те, що необхідно для боротьби з цією силою — віру в себе і в один одного. Вони знали, що лише разом можуть перемогти.

Наталія підняла руки, і її очі, як і в постаті, загорілися червоним світлом, але тепер це було інше світло. Це був знак, що вони теж мають силу, яка зможе протистояти всьому. Вона була готова вести цей бій до кінця, навіть якщо доведеться забути про все, що було до цього моменту.

— Разом! — закричав Егор, схопивши її за руку.

Вони зробили ще один крок вперед, і цього разу обидва зібрали всі свої сили. У наступний момент потік енергії, який випустила темна постать, змінив свій напрямок і зіткнувся з їхньою спільною силою. Це було як вибух, який на мить заповнив усе навколо.

І хоч усе здавалося, що світ навколо них на секунду зупиняється, Наталія і Егор вже знали: зараз вони не лише борються за своє життя, вони борються за свою свободу і своє майбутнє. І цього разу, вони не здаються.

Темна постать враз зібрала всю свою енергію в одне місце, готуючись до фінального удару, але цього разу вона була готова зіткнутися з силою, яку навіть не могла передбачити. Егор та Наталія, спільно об’єднавши свої сили, відчували, як їхня воля і рішучість наростають. Вони були більше, ніж просто двоє людей у боротьбі — вони були союзниками, які не допустять, щоб їхні страхи керували ними.

— Тепер все зміниться, — прошепотіла Наталія, і її руки запалали силою, яка відображала її внутрішню рішучість.

Егор, зціпивши зуби, витягнув вперед свій кулак, і на його пальцях спалахнула іскриста енергія. Він відчував, як ця сила переповнює його, наповнюючи його рішучістю і твердою волею.

— Якщо ти хочеш битви, то ми готові, — сказав він, його голос був сповнений відваги.

Темна постать ще більше зібрала свою енергію, її очі горіли червоним вогнем. Вона вже не сприймала їх як звичайних людей, і те, що вони вирішили чинити опір, її лише розлютило. Її рухи стали швидшими, вона підняла руки, і навколо почав спалахувати потік енергії, який змінив атмосферу навколо. Весь простір став важким, напруженим, ніби сама реальність стискалася під тиском її сили.