Настуся Соловейко - Мій нестерпний ельф, Настуся Соловейко
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Голова заболіла дужче і я знов побачила зелену галявину, на якій вже з'явились ми.
Мене різко потягнуло назад і наступної миті ми стояли у спальні Бальмона.
Він розгублено глянув на мене.
– Ти знову це зробила, Флоро!
– Що саме?
– Ти бачила майже те саме, що і я. Хотів би я знати чому! Зараз це не важливо. Я знаю де він!
Ельф підійшов до стіни й махнувши рукою, відкрив якусь нішу.
Дістав звідти зілля й випив.
– Залишайся тут, з кімнати не виходь. Якщо я не повернусь через дві години, підеш до відділку і скажеш дізнавачу Уільямсу, що я зник. Вони мене швидко знайдуть, навіть мертвого. Та я планую повернутись на своїх двох. Це просто про всяк випадок.
– Ти зрозуміла, квіточко? – він легко стиснув мої плечі й впився в губи.
Поцілунок був солодким й гірким одночасно. Він цілував мене так, ніби ніколи більше не побачить.
– Ні, Льє, я піду з тобою! – сказала я, коли він відсторонився.
– Ні, не підеш.
– Льє, прошу!
Він заперечно хитнув головою, клацнув пальцями та зник.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мій нестерпний ельф, Настуся Соловейко», після закриття браузера.
