Джессіка Таунсенд - Невермур. Випробування Морріґан Кроу

— Вдар по ній! — крикнула Фен.

Морріґан потяглася так далеко, як тільки змогла, її пальці були вже майже там… майже там…

Але подруга Ноель була ближче. Було схоже на те, що вона оговталася після падіння і тепер лізла по шиї Фенестри, стоячи на колінах прямо між лопаток гігантської кішки. Вона дістала до мішені, а за нею Морріґан, і вони одночасно вдарили по ній.

БУМ!

Мішень вибухнула хмарою золотого пилу, вкриваючи обличчя, білий одяг і довгу розтріпану косу дівчинки кольором перемоги…

…і нітрохи не зачепивши Морріґан.

— По одному, будь ласка, по одному! — крикнув знесилений представник ТД. — Ну ось, хто вдарив по мішені? Хто їхав верхи на великій кішці?

— Я, — одночасно сказали Морріґан і дівчинка. Вони сердито перезирнулися.

— Я, — повторила Морріґан. — Я їхала верхи на великій кішці.

— І як тебе звуть?

— Каденс, — перебила її дівчинка, — мене звати Каденс Блекберн, і це я їхала верхи на великій кішці. Я вдарила по мішені.

— Ні, це я вдарила по мішені! Мене звати Морріґан Кроу, і Диво-кішка — це мій скакун. Каденс упала зі свого — вона була на носорогові, — і ми повернулися, щоб…

— Я сиділа попереду, — втрутилася Каденс. — Я сиділа попереду, так що, як бачите, я повинна була вдарити по мішені. Погляньте на мене, я вся у золоті!

Представник переводив погляд з Морріґан на Каденс і навпаки.

— Це правда? Вона сиділа попереду?

Морріґан була приголомшена. Вона не могла заперечувати того факту, що Каденс сиділа перед нею і що вона вкрита золотим пилом. Але це безглуздя! Дурнувата формальність не може все вирішити — просто не може. Це несправедливо.

— Ну так, але… це тільки тому, що ми повернулись і підібрали її. Якби ми цього не зробили, її б затоптали!

Представник пирхнув.

— Думаєш, це допоможе тобі отримати місце у ТД, так? — він похитав головою. — Чому всі думають, що завдяки героїзму та шляхетності вони все отримають? Ми тут перевіряємо наполегливість і цілеспрямованість, а не тупу доброту.

— Але справа не в цьому, — у відчаї сказала Морріґан. — Я була вершницею Диво-кішки, і вона вилізла на статую щоб я, а не Каденс, ударила по мішені! Це просто…

— Безглуздя, — сказала Каденс низьким, наче гудіння ос, голосом. Вона підійшла ближче до представника й підняла голову до нього. — Це моя кішка. Я вдарила по золотій мішені, і я пройду до наступного випробування.

Їй вручили маленький золотий конверт, який Каденс із переможним виглядом поклала в кишеню й побігла геть.

Морріґан хотіла закричати від усієї цієї несправедливості, але не могла видобути з себе ані звуку. Натомість вона просто кинула холодний докірливий погляд на організатора змагання.

— Це була її кішка, — сказав він, знизуючи плечима. — Вона вдарила золоту мішень. Вона пройде до наступного випробування.

Морріґан тяжко видихнула, ніби проколота шина велосипеда. Вона не виграла. Гру закінчено.

У цей момент повз неї неквапливо пройшла Ноель, оточена своїми друзями. Вона також була вкрита золотом і тримала золотий конверт, наче здобич.

— Я побачила рожеву мішень на розі вулиці Родерік і просто вирішила вдарити по ній, не знаю чому. Можливо, тому, що рожевий — мій улюблений колір, — безтурботно говорила вона. — Уявіть моє здивування, коли виявилось, що це одна з прихованих золотих! Мабуть, мені просто завжди щастить, — вона озирнулася на Морріґан і глузливо вишкірилась, коли побачила, що її одяг білий.

«Вулиця Родерік, — гірко подумала Морріґан, згадавши слова, які прошепотів наставник Ноель їй на вухо на стартовій прямій. — Родерік!» Це й була вказівка на золоту мішень. Ноель пощастило не випадково — Без Чарльтон допомагав їй шахраювати! Він сказав їй, де буде захована золота мішень.

Не дивно, що вона була єдиною кандидаткою, кому було відомо про секретну вечерю! Без розповідав їй усі таємниці, даючи все потрібне для перемоги у випробуваннях.

Морріґан важко опустилась на край фонтана, сповнена образи на Каденс і шахрайство Ноель і знищена відчуттям власної поразки. Вона почувалася такою дурною. Крім того, її жахали думки про те, що буде далі. Її викинуть із Невермура, звісно ж, а тоді… тоді…

У голові Морріґан з’явилися Переслідувачі з Диму й Тіні, наче величезна чорна хмара, що затулила сонце й занурила світ у морок.

Коли Юпітер почув її розповідь, він був приголомшений. Фенестра ж — розлючена.

— Де той організатор? — Вона кипіла від злості, ходила туди-сюди і шкірила жовті зуби. — Я візьму його дощечку і засуну прямо…

— Нам треба йти, — раптом сказав Юпітер, озираючись через плече. — Нам треба йти прямо зараз. Він тут.

— Хто… ох, — Морріґан перехопило подих. Крізь натовп кандидатів і наставників пробирався маленький загін поліції в коричневій формі, на чолі якого йшла людина, яка посідала третє місце в рейтингу жителів Невермура, що найменше подобались Морріґан (після Каденс Блекберн і Ноель Деверо).

Юпітер схопив дівчинку за руку і повів у протилежний бік, щоб виявити на своєму шляху ще більше людей у коричневій формі. Смердюк заблокував їм вихід.

— Тепер я перевірю папери, капітане Норт, — обличчя інспектора Флінтлока радісно світилося від почуття власної правоти, коли він простягнув свою долоню. — Давайте їх.

Морріґан ледве дихала. Чи буде в неї шанс потрапити в «Девкаліон», до того як її депортують? Чи зможе вона попрощатися з його жителями, зібрати речі, і… Готорн! Вони не можуть змусити її поїхати й не попрощатися з другом, правда ж? Дівчинка ошаліло роззирнулася по площі Відваги, намагаючись востаннє на неї подивитися. Вона думала, чи вдарив він по мішені?

«А Переслідувачі з Диму й Тіні, — панічно сказав голосок у її голові. — Чи вони чекатимуть на мене біля кордону?»

— Про які папери ви говорите, інспекторе Флінтлок? — запитав Юпітер із приязною усмішкою. — Про ранкову пресу, можливо? Зараз вони вже перетворились на підстилку в кошиках для котів або обгортку для риби з картоплею фрі. Мушу визнати, Флінті, ваше бажання залишатися у вирі всіх подій — це просто чудесно. Ви молодець. Повідомте мене, якщо у вас будуть проблеми з читанням довгих слів.

Щелепи Флінтлока здригнулись, але на його обличчі залишалася посмішка.

— Дуже дотепно, Норте. Справді дотепно. Я говорю, звісно ж, про паспорт громадянки Вільної Держави вашої… колишньої кандидатки, про її документи на громадянство в Семи районах і її навчальну візу в Невермур. Папери, які з першого погляду раз і назавжди переконають мене в тому, що ваша колишня кандидатка має повне право мешкати тут, у Сьомому районі Вільної Держави, а не є насправді брудною нелегалкою, що поночі прокралася сюди зі зрадницької Республіки.

— А, ви про ті папери, — сказав Юпітер. — Чому ж відразу не сказали?

Драматично зітхнувши, він