Ольга Іваненко - Вихованню (не) підлягає, Ольга Іваненко

Він був холодний і без навару. Але через те, що востаннє я нормально їла в академії, мені суп здався дуже смачним.

До пізньої ночі я провела час із цією милою темношкірою родиною. Ми добре потоваришували і мені навіть виділили маленьку кімнату на другому поверсі, де стояли ліжко з комодом, у який мені не було чого покласти.

Я лягла на ліжко та відчула, наскільки втомилася за сьогоднішній день. Згадала академію, чий комфорт не цінувала. Як мені хотілося туди повернутися. Але там був той, якого я не могла пробачити.

Оскар зробив надто багато поганого для мене. І, нехай, зі своїм цікавим становищем я змирилася, бачити цього гидкого блондина я не могла.

Хоча, на подив, в образі мого таємного незнайомця він дуже красиво доглядав за мною. Можливо, завдяки тому, що він багато часу проводив у бібліотеці і спостерігав за містером Мортісом. А здібностям до його навчання, міг позаздрити будь-хто. Ото, він і використав на мені всі ті трюки, від яких я танула в його обіймах.

Згадавши нашу ніч, я невдоволено загарчала і шпурнула у стіну подушку, уявляючи, що це директорський синок. Як же мені було прикро, що він ось так пожартував з мене, наплювавши на мої почуття.