Естрела Асферіс - Несвідоме одруження, Естрела Асферіс

Глава 12

Аурелія Ерабет Альтаур

І все ж, незважаючи на застереження інтуїції, я продовжила шлях, за що й поплатилася. Мені назустріч вийшли кілька чоловіків загрозливої зовнішності. Повернувши голову назад, я побачила, що ззаду дорога теж заблокована. Невже мене, представника найстрашнішої раси цього світу, прийшли грабувати або навіть убивати? Та невже? Чи їм потрібно щось інше? Або хтось? Ну подивимося, хто краще впорається з добуванням інформації? Я, дроу за народженням, і воїн-розвідник за навчанням, або якісь представники злочинного світу. Якби я була азартною, то поставила б на себе, але в мене такої схильності не було, тож я приготувалася трохи пограти з моїми майбутніми жертвами.

Зробивши вигляд, що дуже злякалася, я ніби розгублено озирнувшись, відступила до найближчої стіни.

- Що Вам треба? - наслідуючи істеричні вигуки однієї з моїх давніх знайомих, вичавила я із себе. Може мені не потрібно буде вивуджувати з них інформацію, і вони самі все розкажуть своїй нібито жертві?

- Нічого особливого, красуне, - вимовив один із них, - нам потрібна тільки інформація про твою подружку.

Як я і думала, якщо все представити трохи в іншому світлі, вони самі мені все розкажуть. Ну що ж, продовжимо:

- Яка подружка? У мене їх багато: Монік, Ріселла, Еріста, Крістін ...

- Нам потрібна твоя подружка Мел, - видав усе той самий бугай.

- Не пам'ятаю такої, - ніби замислившись і пригадуючи щось, промовила я.

- Ой, не бреши, красуне. Я відчув на тобі її запах. Ти нещодавно з нею спілкувалася, - почувся знайомий голос. Це ж той перевертень, який ледь не збив мене біля магічної крамниці.

Схоже, у нас проблеми, і звичайними засобами тут не впораєшся. І якщо він також був у тій крамниці, то в нього може бути не один амулет чи артефакт. На мені, звісно, стоїть щит, але в нього цілком може бути щось, щоб подолати його дію. Кинджали я використовувати не особливо хотіла, щоб не видавати своєї раси. Наші методи бою досить відомі, і, якщо хтось із моїх переслідувачів дізнається, що був бій із застосуванням наших технік, мене одразу виявлять. А це не входило в мої плани.

Ну що ж, значить потрібно оглушити своїх супротивників, а не завдавати їм травм. Оглушити всіх одразу, тим більше, якщо серед них перевертень, майже нереально, але спробувати варто.

Я майже приготувалася кинутися в атаку на першого кандидата, як на одного з них напала величезна чорна кішка. Схоже, Мел все ж не дочекалася мене. Ну що ж, значить настав час їй допомогти.

Я, не гаючи часу дарма, ковзнула до того бугая, якого примітила для першого удару. Вдаривши його ногою в пах, я трохи обійшла його, і завдала другого удару під коліно. Він, завивши, звалився на землю, після чого я перейшла до наступного супротивника. Той був уже насторожі, бачачи, що діється навколо. Але це йому не допомогло, його я оглушила, натиснувши на сонну артерію. Я хотіла по можливості уникнути жертв.

Поки я возилася зі своїми супротивниками, Мел розібралася з одним із присутніх, після чого перейшла до наступного. Той перевертень, який ледь не збив мене, бачачи, який хаос влаштували дві не такі вже й великі цілі, закричав:

- Мел! Зупинись! Що ти робиш?! Я просто хотів знайти тебе!

Мел, на мить призупинившись, усе ж таки неохоче подивилася на перевертня і продовжила боротьбу.

Але перевертень не здавався:

- Мел! Я кохаю тебе! Будь ласка, повернися!

Я з підозрою подивилася на перевертня. Невже це той ватажок однієї з місцевих банд, про якого говорила Мел? Її колишній?

- Ти її колишній? - запитала я.

- Сподіваюся, що ще не колишній. Я справді кохаю її і хочу продовжувати наші стосунки.

- Вона не могла піти просто так, - відповіла я, знаючи Мел. - Ти щось зробив, що їй дуже не сподобалося.

- Що? Я все робив для неї!

Поки я з'ясовувала, що ж сталося, Мел оглушила того, з ким боролася до цього, і почала трансформацію в людську іпостась. Перед нами виникла гола розгнівана жінка, яка кинулася на перевертня з кулаками і криками:

- Усе для мене робив!? Любиш!? Так любиш, що тільки-но я у справах виїхала на кілька днів із міста, ти одразу ж закрутив із кимось інтрижку!?

- Мел, почекай. Усе не так, як ти думаєш! - виправдовувався перевертень, але я йому вже якось не особливо вірила, - Звідки ти взагалі взяла, що в мене з кимось інтрижка!?

- Я бачила сама на власні очі, як ти з нею займався казна-чим на нашому ліжку! Не смій більше підходити до мене і шукати зі мною зустрічі! - Мел, розвернувшись, вирушила подалі з провулка.

- Мел, пробач мені! То було помутніння розуму! Я кохаю тільки тебе! - кричав їй навздогін перевертень.

- Ну й кобель же ти! - вимовила я, після чого, підійшовши до нього впритул, заїхала по найдорожчому у будь-якого чоловіка. Він, зігнувшись, упав на землю і намагався щось сказати, але я, не бажаючи все це вислуховувати, попрямувала слідом за Мел.

Вона, звісно, прикрита ілюзією від оточуючих, але я, як творець ілюзії, бачу, що вона гола, і їй напевно холодно. А ще прикро і боляче. Той паскудник усе ж займав якесь місце в її душі. І їй не може зараз бути все одно. Занадто мало часу минуло.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍