Марк Лапкін - Отець всіх лис, Марк Лапкін

Насамперед Чоловік дістав ніж зі своєї долоні.

- Аргх! - гаркнув він і викинув короткий ніж подалі вбік.

Усе ж, вилучати клинок із руки виявилося не настільки боляче, як байдужість Ксюші, яка голим прогнала його на нічну вулицю.

Цілою долонею Чоловік провів по своїй роздряпаній скроні. Уся права половина обличчя горіла від болю. Шенг вдалося порвати йому вухо. Десь під її нігтями залишилися шматки м'яса, тепер відсутні на його вушній раковині.

Шенг ще мучилася від удару в живіт і не могла отямитися від болю. Її збентеження давало Чоловікові час поміркувати над тим, яким чином молода жінка перед ним усе ще перебувала при свідомості.

Він дістав із кишені свій заряджений телефон і навів камеру на Шенг. На фото в екрані він міг розгледіти її ноги, руки і навіть обличчя, що корчилося від болю. Однак на місці, де на фотографії мав би бути її живіт, зяяла чорнота, що вбирала залишки світла.

Чоловік зробив ще одне фото, і ще одне, але результат залишався тим самим. Усе та сама темрява замість її черева.

- Усередині тебе є загадка, Шенг, - вголос констатував Чоловік.  

Він знайшов Демона, якого так беззавітно шукав. Що тоді, що й зараз від монахів немає користі. Деякі речі все ж змінилися. Тепер у Чоловіка є сили впоратися з чудовиськом наодинці.

Збита маса людей позаду вже не видавала так багато шуму. Мало хто в натовпі голосно лаявся або розштовхував оточуючих ліктями. Тіла декого були розслаблені, обличчя сонними, і тільки натовп утримував їх на ногах. Проте саме такі, сонні люди наводили страх і паніку, підживлюючи хор життя. Мотивуючи живих людей поруч активніше штовхатися і протискуватися вперед до зачиненої брами. Віддаючи більше людей хору смерті.

Уже половина балконів у храмі пустувала. Лише монахи, що сидять на рівні грудей Мари і вище, продовжували свою монотонну мантру.

«Цій тварюці треба бити в живіт», - про себе думав Чоловік.

Слід від зубів на лівій руці витягнувся назад. Рана на правій руці теж почала затягуватися. Вуху Чоловіка знадобиться більше часу на відновлення.

Шенг перестала триматися за живіт і тепер упритул дивилася на того, хто раніше в нього вдарив.

У дуель непримиренних поглядів між Чоловіком і Шенг втрутився гучний звук тертя кам'яної брили об підлогу. Біля стіни позаду статуї Мари відчинилися потаємні двері. Всередині храму пронісся легкий вітер.

За вітром із темряви вибігали монахи у фіолетових робах. Це були не ті тендітні на вигляд послушники, що молилися на балконах усередині. Їхні обличчя не виявляли дружелюбність, як обличчя ченців, що пропонували Чоловікові миску з кашею рано вранці. До того ж вони з собою мали довгі списи.

Монахи бігом оточили периметр навколо Чоловіка і Шенг. Вони виставили свої списи назустріч обом і застигли в очікуванні чогось.

Кожен із монахів зі списом у руці був чоловіком, який залишив свою молодість позаду. Не всі з них були високими, але кожен з них мав вигляд когось, хто з'їдав по цілому відру протеїнової пасти на сніданок, обід і вечерю.

- Витягніть людей із тисняви, - скомандував Чоловік озброєним монахам. - Жінка перед вами одержима Демоном, навіть людина зі списом у руках із нею не впорається, - сказав він і кинувся на Шенг.

Її зламана щелепа не відновлювалася. Пошарпане волосся стирчало на всі боки. Погляд наповнений кров'ю і божевіллям.

Хоч Шенг і була одержима, її тіло все одно залишалося жіночим і тендітним. Жінка, яка колись мала владу над своїм організмом, не була горою м'язів. До того ж, найімовірніше, вона довго перебувала у важкій депресії. Демон вибрав собі вельми слабку посудину.

Чоловік сподівався швидко розтрощити Шенг череп, а потім руками порвати її живіт і роздерти на дрібні клаптики Демона, який боягузливо засів усередині.

Чоловік мав неабияку силу в руках і спині, але найсильнішою частиною його тіла все ж залишалися ноги. Він на бігу зміг підстрибнути на кілька метрів угору і вже цілився приземлитися просто на голову одержимої.

Однак Шенг перехопила Чоловіка в польоті і плазом вдарила його всім тілом об мармурову підлогу.

Половина його ребер тріснули. Чоловік видав болісний стогін. Одне з ребер вкололо його легеню зсередини.

Одержима блискавично наблизилася до торсу Чоловіка, що лежав на підлозі. Вона підняла ногу і цілила своєю п'ятою йому прямо в голову.

Чоловік прокрутився на підлозі й підсік Шенг. Жінка впала поруч, і він, схопивши її за волосся, притягнув до себе.

Напевно, монахи послухалися Чоловіка, адже жоден із них не втручався в його поєдинок з одержимою Демоном жінкою.

Битва перемістилася в партер. Чоловік тримав голову Шенг закривавленою рукою і методично лупив її по обличчю іншою. Один з ударів влучив у вже зламану щелепу і та, зі шматками щік на ній, відлетіла в той самий бік, куди Чоловік раніше викинув ніж.

Божевільна кров упереміш зі слиною вилилася просто на обличчя Чоловіка. Трохи цієї суміші вдалося навіть потрапити йому прямо в рот. Прямо під корінь його язика.

Чоловік відпустив голову Шенг і спрямував усі ресурси свого тіла, щоб стримати блювотні позиви.