Анна-Марі Слотер - Між двох вогнів. Чому ми досі обираємо між роботою та сім’єю

class="p1">Коротше кажучи, в нас залишилося чимало первісних імпульсів, як у чоловіків, так і в жінок. Які з них вийдуть назовні, можуть вирішити як економіка та суспільство, так і біологія. І як підтвердить будь-який відомий у світі біолог, нам досі є що досліджувати в історії чоловічих та жіночих стосунків і взаємодії. Наше знання про тіло на даний момент неповне, а тому, кожен, хто стверджує, що знає, що є «природним», просто викриває власні схильності.

Чи повинні чоловіки досі заробляти гроші?

Кілька років тому я снідала з однією дуже успішною банкіршою та філантропкою, вона була десь на 10–15 років старша від мене й розлучена. Вона не розуміла, чому чоловіки не здатні прийняти успіх партнерки, стверджуючи, що вони просто відверто не визнають, що відчувають стосовно успіху своїх дружин, оскільки правда вважається неполіткоректною.

У середині 1980-х журналістка Беб Мур Кемпбел провела понад сто інтерв’ю з чоловіками та жінками, які перебували в парі, де кар’єра дружини йшла вгору, а також зі спеціалістами, які консультували пари з подібними випадками. У результаті вийшла книжка під назвою «Успішна жінка, злий чоловік». Вона знайшла чимало чоловіків{239}, які зовні дуже підтримували успіх своїх дружин, але всередині були занепокоєні постійною динамікою сили у їхньому шлюбі. Один мудрий президент мультинаціональної енергетичної компанії підсумував це так: «Якщо моїй дружині не потрібні мої гроші, їй не потрібен і я».

Але це було тридцять років тому! На жаль, небагато змінилося. Згідно з дослідженнями 2011 року, «чоловіча роль годувальника{240} досі культурно зумовлена, а тому, коли ситуація протилежна, і чоловіки, і жінки вирішують, що подружжя не може так існувати». Енді та я побудували чудові кар’єри. Небагато пар, яких ми зустрічали ще в університеті, мали рівні кар’єрні перспективи. Сьогодні ми знаємо лише про кілька пар, де дружина заробляє більше, ніж чоловік. Крім того, Енді стверджує, що якби він прокоментував той факт, що я заробляю більше, чимало людей, особливо жінок, зніяковіли й намагалися б виправити його, неначе він сказав щось само­зневажливе.

Можливо, це через дискомфорт, який спричиняють розмови про те, хто скільки заробляє, як скажімо, табу на теми релігії та політики у Вірджинії, де я виросла. Проте ми з Енді вважаємо, що проблема криється глибше. Його розуміння очевидних речей, враховуючи, що я була деканкою, коли він був професором, а зараз я на посаді президента організації, неприємне для слухачів. Цього б не сталося, якби я сказала, що мій чоловік головний годувальник нашої сім’ї. Він не соромиться цього, на його думку, йому пощастило! Але як суспільство, нам слід ще багато через що пройти.

Сара Блейклі{241}, мільярдерка та засновниця Spanx, виступала на Всесвітньому з’їзді жінок у Нью-Йорку в 2013 році й розповіла історію, як кілька з її хлопців припиняли з нею стосунки, злякавшись її фінансового успіху. Знадобилося чимало часу на те, щоб пояснити чоловіку, з яким вона зараз одружена, що вона багата. Це сталося незадовго до їхнього одруження. Сара відчула велике полегшення, коли він сприйняв це спокійно.

Історія Блейклі підтверджує мою позицію, яка полягає в тому, що гроші та маскулінність усе ще глибоко переплетені. Зрештою, вона зустріла чоловіка, який був достатньо впевнений, щоб одружитися з нею. Одруження з мільярдеркою не схоже на звичайний сміливий вчинок, але чоловіки, які здатні зруйнувати стереотипи традиційних чоловічих ролей, такі ж сміливі, як перші феміністки, які пробивалися в чоловічий світ бізнесу та права.

Відвага піклуватися

Раян Парк пише: «Протягом того часу, що я провів удома{242}, я був збентежений новизною мого вибору». Він розповідає, що коли брав доньку в бібліотеки, парки та на ігрові майданчики, він міг «тижнями не бачити жодного чоловіка віком від 5 до 70 років у робочий час». Гірше те, що матері, з якими він перетинався, гадали, що він залишився вдома з донькою не з власної волі. Скоріше за все, це сталося в результаті відсутності роботи. Згодом ярлик під назвою «зазнав професійного краху» причепився до нього, незалежно від того, як сильно він намагався чинити опір. Насправді, більш ніж половина американських татусів{243} сидять удома, страждають на неповносправність або не можуть знайти роботу. Проте чоловіки, які обрали це добровільно, — гідні більшого захоплення.

Як і в будь-якій іншій зміні поведінки, виявляється, що соціум робить велике протиставлення цих ролей. Енді перебував під потужним впливом свого керівника дисертації, Роберта Кеохейна — одного із провідних політичних науковців свого покоління та близького друга. Боб залишив Стенфорд та перевівся до Брандейського університету, коли його дружина Неннерл Кеохейн обійняла посаду президента коледжу Веллслі, а також пізніше залишила Гарвард, щоб стати першою жінкою-президентом Дюкського університету. Неможливо не побачити величезну гордість Боба, яка сяє у досягненнях Нен. Боб став прикладом для Енді, у той час, як Нен — для мене.

Продовжимо ланцюжок. Один з двоюрідних братів Енді — актор, музикант та митець з Лос-Анджелеса, який узяв на себе головну роль у вихованні двох дітей поки його дружина приносила в сім’ю більшу частину доходу.

Коли я спитала його, чи він почувається комфортно, прийнявши таке рішення, він відповів, що соціальний тиск витримати непросто, але зазначив, що завжди дивився на Енді і думав, якщо вдалося йому, то і він впорається також.

Коротше кажучи, чоловікам необхідні приклади, щоб почуватися комфортно у своєму виборі — поставити сім’ю на перше місце й могти змінити значення поняття альфа-самець. Мухамед Ель-Еріан пішов у відставку з поста генерального директора компанії з управління інвестиціями PIMCO, у значній мірі через те, що він відчув, що пропускає важливі моменти у житті доньки. Він обійняв кілька консультативних позицій, щоб мати змогу «досвідчувати разом із донькою{244} малі й великі моменти, які творять кожен день». Подібно Макс Щірсон, колишній генеральний директор MongoDB, компанії баз даних, оголосив, що звільняється, бо хоче бути більше присутнім у житті своїх трьох дітей. Про своє звільнення він написав у блозі:

Я розумію{245}, що, пишучи це, я можу дискваліфікувати себе від позиції генерального директора в майбутньому. Чи обійдеться це у десятки мільйонів доларів мені одного дня? Можливо. Життя складається з виборів. Зараз я обираю проводити більше часу зі своєю сім’єю і впевнений, що зможу продовжувати виконувати значущу й корисну життєву роботу, зайнявши таку позицію.

Ці чоловіки обрали рідкісні позиції{246}, але як голлівудські татусі, вони можуть мати значний вплив.

Чоловіки, які перебувають