Гевін Френсіс - Дивовижні пригоди всередині тіла. Велика подорож від голови до п'ят

них про їхні родини. Гелен була однією з трьох дітей. Вона ніколи не чула про спадкові проблеми із зачаттям, і в її брата і сестри були свої діти. У сім’ї Роба теж було троє дітей: у його брата була донька, щоправда народжена за допомогою штучного запліднення.

У середньому для пар, що регулярно займаються незахищеним сексом, шанси завагітніти протягом місяця становлять близько 20 %, протягом шести місяців – 70 %, а протягом року – 85 %. Тому лікарі воліють почекати принаймні один рік, перед тим як робити аналізи на безпліддя. Перші аналізи, які необхідно здати, досить прості: Роб мусить здати два зразки сперми після кількаденного утримання, з перервою в принаймні в один місяць, а Гелен повинна двічі зробити аналіз крові в різні дні менструального циклу, щоб перевірити наявність регулярної овуляції. Найбільше проблем виникає зі зразками сперми; їх потрібно доправити в лабораторію, яка працює лише в певні години, не пізніше ніж через годину після еякуляції.

– Що… ці? – сказав Роб, коли я дав йому пробірки. – Такі малі, це дуже… обмежує.

Ми не обговорювали процес отримання ним зразків. Гелен засміялася, нарешті послаблюючи напруження в кабінеті.

– Що ти хочеш сказати про свій інструмент? – сказала вона, штовхнувши Роба ліктем.

Гелен потрібно було здати аналіз крові на третій або на четвертий день після початку місячних, а потім ще один за сім днів до початку наступних місячних. Перший аналіз визначає, чи в правильному співвідношенні один до одного і до рівнів естрогену перебувають гормони, відповідальні за овуляцію, – лютеїнізувальний і фолікулостимулювальний. Другий аналіз допомагає встановити, чи достатньо прогестерону – гормону, що готує матку до вагітності, – виробляють яєчники, сигналізуючи тим самим про настання овуляції. Гелен дістала з сумки блокнот, у якому в комірках були записані всі її менструації за минулий рік.

– Це моя менструальна карта, – похмуро сказала вона, – карта розчарування.

Ми вибрали дні, у які потрібно було здати аналізи, і домовились про наступні зустрічі.

Наступного разу вона прийшла сама. Здавши кров на аналіз, вона опустила рукав і замислилась.

– Знаєте, що найгірше? – сказала вона. – Те, як це вплинуло на наше статеве життя… Важко налаштуватись на романтичний лад і почуватись жаданою, коли ти думаєш тільки про овуляцію і зачаття.

– Деякі люди вагітніють тільки після того, як їх запишуть на прийом в клініку репродуктивної медицини, – сказав я. – Тоді вони перестають нервуватися. Не перетворюйте це на випробування, не переймайтесь.

– У тому-то й річ, – відповіла вона. – Раніше в мене рідко був оргазм під час сексу. Зараз взагалі немає. Як ви гадаєте, це проблема?

Соромітний нерв (pudendus), який відповідає за оргазм, має практично однаковий хід у чоловіків і в жінок. Його назва походить від латинського слова pudere, що означає «соромитись», – ми наче досі ховаємось в Едемському саду за фіговими листками, тремтячи від страху. Хоча зовнішні статеві органи можуть здаватись комічними, абсурдними або непристойними, вони не повинні викликати сором – зрештою, якби не нерви, які в них розміщені, більшості з нас не було б на світі. Люди нерідко соромляться і не бажають говорити про зачаття, секс і сексуальність, але для лікарів це необхідність; неможливо довго працювати з людськими тілами й уникати таких розмов.

Загорнений у крайню плоть або знечулений внаслідок обрізання соромітний нерв у чоловіків розгалужуються в шкірі голівки пеніса, а в жінок – у кліторі. Ці нерви об’єднуються у вузли, що проходять вздовж стінки наявних в обох статей печеристих тіл – corpus cavernosum. Печеристі тіла набрякають, наповняючись кров’ю, але раніше вважалось, що вони наповнюються флегмою, або духом, статевого потягу. Після цього нерв з кожного боку опускається до кореня пеніса або клітора і проходить під аркою лонного зрощення (symphis pubis) тазової кістки – у чоловіків ця арка по-готичному загострена, а в жінок кругліша, римська (це пов’язано з механізмом проходження голови дитини і з більш розгалуженою мережею нервів). Далі він перетинає кілька шарів м’язів і тканин, що контролюють роботу сечового міхура, і сполучається з гілками, відповідальними за чутливість шкіри між стегнами. Звідси соромітний нерв у чоловіків потрапляє в передміхурову залозу і сім’яні пухирці, які зберігають і зволожують сперматозоїди, що надходять з яєчок, а в жінок – в шийку матки і в матку. Після цього він рухається в напрямку хребта й виходить у таз між міцними м’язами, які переносять вагу тіла на ноги.

Крижова кістка (sacrum[94]) має трикутну форму і розташована біля основи хребта. Вона пронизана отворами, наче кадило священика. Її латинська назва пов’язана з тим, що колись її вважали священною, сховищем людської суті – у середньовічній Європі існувала думка, що після воскресіння відновлення тіл почнеться з крижової кістки і що енергія, утворена цією кісткою, відіграє ключову роль у створенні нового життя. Проминувши вузли крижового сплетіння, волокна соромітного нерва виходять через отвори в крижовій кістці і сполучаються з хребтом.

Марк Аврелій описував оргазм як результат тертя впродовж певного періоду. Аристотель вважав, що тепло, необхідне для зачаття, утворюється під час сексу так само, як вогонь під час тертя двох палиць одна об одну. Але, звичайно ж, посилення сексуального напруження не настільки передбачуване. Воно більше схоже не на загоряння, а на гру між грозовими хмарами та іонізованою поверхнею Землі – це спалах блискавки, що виникає внаслідок взаємодії розуму й тіла. Дослідження, проведені в західних країнах, встановили, що лише третина жінок регулярно відчуває оргазм під час статевого акту; для цього існують як соціальні, так і фізичні причини. Певну роль у цьому можуть відігравати ліки: антидепресанти, такі як Прозак і Сероксат (одні з найпоширеніших рецептурних ліків у Західному світі), можуть настільки послабити роботу цих нервових закінчень, що і чоловікам, і жінкам стає важко досягнути оргазму. Героїн і алкоголь – найвідоміший винуватець – теж мають такий ефект.

Дзеркальне напруження виникає між голівкою пеніса або клітором і сполученою з ними мережею нервових волокон у хребті, поки заключна, визначальна зміна не спричиняє кульмінацію статевого акту. Те, що французи називають la petite mort,[95] на скані мозку має вигляд не затьмарення або забуття, а «засвічення» в емоційному ядрі (поясна звивина), у центрах, відповідальних за винагороду (прилегле ядро), і в гормональних ділянках (гіпоталамус) мозку. У деяких тварин ці гормональні ділянки спричиняють овуляцію під час сексу, підтверджуючи припущення Галена, але в людей це не так.

Під час оргазму імпульси нервової стимуляції від хребта надходять до передміхурової залози і сім’яних пухирців у чоловіків і до шийки матки і піхви в