Марі-Анна Харт - Драена: Спадщина зграї, Марі-Анна Харт

Рішення суду

— Першою має виступити сторона звинувачення, — оголосив один із присутніх, його голос звучав твердо і владно. — Нагадую правила суду: рішення суду оскарженню не підлягає. Кожен матиме право голосу, і в кінці буде оголошено остаточне рішення. Суд складається з 12 представників — шести Верховних жриць та шести альф сусідніх зграй. Рішення не можна буде оскаржити.

Перед присяжними вийшла відьма, її голос був твердим і владним.

— Мене звати Калана, я представляю ковен, який ув’язнив її. Вона — драен, і всі ми знаємо, що драени — це створіння, що загрожують усім. Вони вбивають відьм та перевертнів, забирають їх силу. Її піймали на землях нашого ковену, і вона опинилася там, щоб вчинити злочин. Згідно з нашими законами, ми ув’язнили її. Ми були справедливими та милосердними. Ми могли б присудити їй смерть, але натомість забрали її сили і ув’язнили. Та вона змогла втекти. Тому ми вимагаємо, щоб вона була повернена в ув’язнення.

Шум прокотився по залу, і всі погляди звернулися до Кейт, чекаючи її реакції.

Кейт відчула, як її охоплює хвиля розчарування та гніву, але вона намагалася зберегти спокій. Всі ці слова були не більше ніж маніпуляція, спроба показати її винною в очах всіх присутніх. Вона знала, що їй потрібно відповісти, але не знала, як саме це зробити, щоб захистити себе.

Ділан сидів поруч, його погляд був серйозним, але він не втручався. Кейт розуміла, що цей момент — її шанс заявити про себе. Вона піднялася зі стільця і звернулася до присутніх:

— Я — не звір, і не те, що ви хочете побачити в мені, — її голос звучав впевнено, хоч і була в ньому нотка напруги. — Так, я драен, але це не означає, що я маю приносити смерть і руйнування. Я не обирала своє походження, так само, як і не обирала бути ув’язненою. Моя сила — це частина мене, але я не використовувала її для того, щоб завдати шкоди. 

Вона помовчала, даючи своїм словам можливість пробити тишу. Всі присутні дивилися на неї з різними поглядами — від байдужості до відкритої ворожості. Але Кейт відчула, що вона має хоч якийсь шанс.

— Я не прошу прощення за те, що я є драеном, — продовжила вона, — мене заманили в пастку, щоб ув'язнити.

Кейт повернулася до Калани, і її погляд був сповнений рішучості.

— Ти це чудово знаєш 

По залу прокотилася хвиля шуму та перешіптувань. Присутні відьми та перевертні почали перемовлятися між собою, їхні погляди переміщувалися з Кейт на Калану. Відчувалося, як кожне слово Кейт залишає відбиток у їхніх умах. Калана стояла спокійно, але її погляд був сповнений презирства.

— Ти забуваєш, хто ти є, драен, — прошепотіла одна з відьом, сидячи за столом. — Не думай, що зможеш переконати нас своїми словами.

Але Кейт не відступала. Вона була готова до боротьби, навіть якщо це означало йти проти всіх. Її погляд залишався твердим, а голос — спокійним, навіть попри напругу, що висіла в повітрі.

— Ви хочете, щоб я була злочинцем. Ви хочете, щоб я визнала себе такою, якою ви мене бачите. Але я не дозволю вам це зробити, — її слова звучали, як виклик. — Ви боїтеся того, чого не розумієте. Але саме через це ми й опинилися тут.

Шум у залі наростав. Дехто почав кидати на неї зацікавлені погляди, інші — сумніви. Але було видно, що її слова починають впливати на присутніх. Ділан сидів мовчки, спостерігаючи за кожним рухом Кейт.

Відьма Калана зробила кілька кроків вперед і подивилася на Кейт з іронічною посмішкою.

—Ти не зрозуміла, — сказала вона, — ми тут для того, щоб встановити справедливість. Ти можеш кричати скільки хочеш, але це не змінить того, ким ти є.

—Тиша! — пролунав голос, який змусив усіх стихнути. — Кожен матиме можливість виступити. А зараз я запрошую Ділана.

Ділан встав, його постава була спокійною і впевненою. Він підійшов до центру залу і оглянув присутніх. Його погляд був рішучим, і хоча його голос не був гучним, кожне його слово відчувалося в повітрі.

—Кейт — мій лунар, і вона виношує нашу дитину. Я не дозволю, щоб її забрали, — його слова прозвучали твердо і без вагань. — Її ув’язнили несправедливо, і я вимагаю, щоб відьми не тільки зняли звинувачення з неї, але й повернули її сили. Це моя вимога, і я не відступлю.

Зал знову спалахнув шумом, і багато хто почав перемовлятися між собою. Відьми та перевертні переглядали один одного з сумнівом. Та одна з відьм, очевидно старша за віком, встала і з презирством подивилася на Ділана.

— Хіба в перевертня може бути пара драен? — запитала вона з іронією, обводячи поглядом присутніх. Відьми засміялися, і цей сміх розсіявся по залу, створюючи відчуття ще більшого напруження.

Ділан нічого не сказав у відповідь. Він лише холодно подивився на відьму, не даючи жодної емоції на своєму обличчі. Він знав, що його слова вже почали впливати на зал, і це було важливіше за будь-яку реакцію.

Один із перевертнів встав і його голос прозвучав рішуче, з ясною впевненістю:

—Яке б  рішення не приймалося стосовно драена, очевидним є факт, що вона виношує дитину перевертня, і їй не можна нашкодити. Вона не може бути покарана, поки дитина ще не народилася. Це закони  наші.

Шум у залі трохи стих, але Калана не погодилася. Її голос був наповнений зневагою, коли вона відповіла:

— Ми готові почекати, поки вона народить, але це не змінює нічого. Дитина залишиться в зграї, а вона повернеться в ув’язнення. Порушення законів має наслідки, і її не можна залишити на волі після того, як вона втікає.

Відьма стиснула губи, ніби її слова були остаточними, але в залі відчувалася зростаюча напруга. Частина присутніх почала невпевнено переглядатися між собою, розмірковуючи над тим, чи справедливо це.

Ділан знову встав, і його погляд став ще твердішим.

— Вона не повернеться в ув’язнення, — сказав він, не зводячи погляду з Калани. —  ви не будете вирішувати її долю. Це — моя пара, і я буду стояти за нею до кінця.

Кейт відчула, як її серце б’ється швидше.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍