Марі-Анна Харт - Драена: Спадщина зграї, Марі-Анна Харт

Суд

Коли Кейт зранку прокинулася, Ділана поруч уже не було. Вона нервувала, адже сьогодні мав відбутися суд. Кейт розуміла, що навряд чи рішення буде на її користь. Відьми не дозволять їй піти. Пішовши до ванної і прийнявши душ, Кейт трішки змогла розслабитися. Після душу вона одяглася і вийшла з кімнати. Внизу її чекала Ен, яка вже приготувала сніданок.

— Сідай і їж.

— Я не голодна.

— Мені байдуже, чи ти голодна, дитині потрібна їжа.

Кейт хотіла посперечатися, але розуміла, що Ен права. Тому вона сіла і трішки з’їла. Вона помітила, що біля будинку було багато перевертнів. Ен, наче прочитавши її думки, тихо промовила:

— Вони тут, щоб охороняти тебе.

— Є причини для посилення захисту?

— Відьми вже приїхали на суд. Від них можна чекати всього.

— І як ти ставишся до цього?

— Ти мені не подобаєшся, і я це не приховую, але ти носиш дитину Ділана, і якщо буде потрібно, я готова пожертвувати своїм життям заради цієї дитини.

— Чому ти так піклуєшся про нього?

— Ділан мені як син. Так склалося, що дітей у мене не було, і коли Ділан втратив батьків, мені доручили доглядати його. Він був нестерпною дитиною, але тільки через те, що відчував біль. Та він єдиний, хто є в мене. І я зроблю все заради нього.

— Думаєш, є шанси?

— Я не знаю. Відьми підлі, вони завжди мають зі всього користь. Мені важко сказати, чи є шанс. Але я дала слово Ділану, що буду захищати тебе, і своє слово я стримаю.

Кейт відчула, як важка відповідальність за ситуацію нависла над нею. Вона не могла дозволити собі здаватися, навіть якщо майбутнє виглядало темним і несправедливим. Ен, хоч і не була найкращою союзницею, очевидно, мала серйозний намір захистити дитину Ділана. Цей факт дав Кейт хоч трохи надії.

— Ти дійсно готова ризикувати своїм життям? – запитала Кейт, не вірячи до кінця в те, що чула.

— Я вже багато чого пережила, але жодного разу не шкодувала, що зробила це заради Ділана. – Ен зітхнула, наливаючи Кейт чашку чаю.

— А що, якщо все ж не вийде? Якщо ми не зможемо зупинити відьом? – запитала Кейт, не знаходячи відповідей.

— Тоді ми будемо боротися до кінця. Ділан би так захотів, і я теж.

Через 30 хвилин у будинок увійшов Тарік, виглядаючи схвильованим.

— Ти готова? — запитав він Кейт.

— Так.

—Тоді поїхали.

Мовчки вони вийшли з дому і сіли в машину. Тарік завів двигун, і вони вирушили. Через 20 хвилин приїхали до будинку, біля якого вже зібралося багато перевертнів та відьом. Напруга була відчутною — всі погляди були спрямовані на Кейт. Вона не могла зрозуміти, які настрої панують серед присутніх. Зайшовши всередину, вона побачила відьом, які колись ув’язнили її і Ділана.

Тарік кивнув на стіл, за яким сиділи відьми та перевертні, і тихо сказав:

— Це представники інших зграй.

— Чому вони тут?

—Вони тут, щоб забезпечити справедливість суду.

—Що станеться, якщо суд вирішить, що я повинна повернутися в ув’язнення?

— Тоді почнеться війна, — тихо промовив Тарік.

Кейт підійшла і сіла на стілець. Відьми й перевертні дивилися на неї з цікавістю, оцінюючи кожен її рух. Один із перевертнів встав і сказав голосно, щоб усі почули:

— Всі зібралися, час почати.

Кейт відчувала, як серце починає битися швидше. Вона знала, що від цього суду залежить її майбутнє. Напруга в повітрі була такою густою, що її можна було б порізати ножем. Вона дивилася на Ділана, шукаючи підтримки в його очах, але він залишався спокійним, хоча й дуже серйозним.

Відьми й перевертні, що сиділи за столом, мали холодні погляди, сповнені сумнівів і незрозумілої ворожості. Це не був звичайний суд, а щось набагато важче, де кожен рух і кожне слово могли мати вирішальне значення.

Перевертень, який встав, був високим і м'язистим, з темними очима, що уважно спостерігали за Кейт. Його голос лунав владно, коли він продовжив:

— Зрозуміло, чому ми тут. Ти, Кейт, одна з тих, хто порушив закони. Тепер ми повинні визначити, чи маєш ти право залишатися серед нас чи ні.

Кейт глибоко вдихнула, намагаючись залишити спокій. Вона знала, що в цьому залі її життя може змінитися за одну мить. Ділан сидів поруч, і хоч він не вимовив ні слова, його присутність давала їй трохи впевненості.

— Починаємо, – голос перевертня звучав ще твердіше.

І всі очі звернулися до Кейт

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍