Джулія Ромуш - Моя в борг, Джулія Ромуш

- Дитинко, ти чого так напружилася? - Тепла долоня накриває моє коліно і трохи його погладжує.

- Цей клуб... про нього ходять різні чутки... - Я не приховую свого хвилювання, одразу кажу хлопцеві, що мене турбує.

- Це новий досвід, впевнений, ми отримаємо купу емоцій.

Я напружуюся ще сильніше. Отже, ті емоції, які зараз є, його вже не влаштовують? Внутрішній голос волає про те, що це все через те, що між нами досі не було сексу.

- А якщо мені не сподобається? - Переводжу погляд на нареченого в очікуванні відповіді.

- Ми зможемо піти будь-якої секунди. Цей клуб належить моєму потенційному партнеру, було б негарно йому відмовляти.

Так, я пам'ятаю, він мені казав. Але те, що власник цього клубу потенційний партнер мого нареченого, теж насторожує. Кажуть, що Кейн Бакер мало не кримінальний авторитет, що може Нолана з ним пов'язувати?

- Добре, - киваю у відповідь і відвертаюся до вікна. 

Машина Нолана приїжджає на підземну стоянку. Ми приїхали до нього додому, щоб він переодягнувся. Виявляється, у цьому клубі сьогодні якийсь спеціальний день і всі чоловіки мають бути одягнені в однакові смокінги.

Коли машина Нолана під'їжджає до клубу, я починаю нервувати не на жарт. Ковзаю на сидінні й відчуваю, як потіють мої долоні. Ніколи не вважала себе боягузкою, але зараз мені реально страшно.

- Маленька, все буде добре, припини тремтіти як заєць під кущем, - рука Нолан стискає мою талію і направляє в потрібному напрямку.

Перше, що змушує мене напружитись ще сильніше, це громили на вході в клуб. Я вперше бачу таких. Під два метри на зріст і завширшки, навіщо їх тут двоє? Один може повністю своїми грудьми перекрити вхід до клубу.

- У нас Віп запрошення, - каже Нолан, коли один з громил запитливо хмикає і вигинає брову. Я так розумію, це він цікавиться, що ми тут забули?

Мій наречений простягає охоронцеві золоту карту, той кілька секунд уважно її розглядає, а потім дає знак своєму напарникові й той простягає маску Нолану.

- Проходьте, - перед нами відчиняють двері до клубу.

Господи, якби я тільки знала, що після цієї ночі моє життя зміниться назавжди, я б ніколи в житті не зайшла до цього закладу.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно