Данило Борисович Яневський - Проект «Україна»: Архітектори, виконроби, робітники. Тексти, Данило Борисович Яневський

генетично пов’язаний із Орденом Тамплієрів (Бідні Брати-Воїни Христа та Соломо́нового Храму (лат.: Pauperes Commilitones Christi Templique Solomonici).

Отже, логічно припустити походження рукавичок як елементу військового убрання. Лицарі-храмовники використовували рукавички — як шкіряні, так і кольчужні або панцирні для захисту рук в бою.

У Середні віки рукавиці були, насамперед, видимою ознакою приналежності до вищого класу, відділяли аристократію, дворянство від нижчих за статусом соціальних груп. Використовувалися не тільки під час бойових дій, під час служби сюзерену, але і під час змагань та/або забав — стрільб з лука, полюванні тощо.

Передача рукавиці від однієї особи до іншої символізувала передачу влади та надання безпеки від отримувача тому, хто передав рукавиці. Кинута рукавиця символізувала зняття захисту з того, кому була кинута, його засудження, осуд.

Ще один варіант використання рукавиць — передача їх в дар єпископу одразу після церемонії інвеститури (лат: investio одягати; символічний акт передачі прав власності на що-небудь, в даному випадку — на єпископську кафедру. — Д. Я.). Під час акту інвеститури обов’язково проголошувалася молитва про збереження чистоти рук нового єпископа. За деякими відомостями, Дюран (1206–1237 рр.), принц-єпископ Л’єжу (1221–1025 рр.), інтерпретував рукавички як символ помірності. На його переконання, всі добрі справи потрібно робити смиренно, тримати в секреті. Іншими словами, це мало символізувати відому євангельську притчу про праву руку, яка не мала знати, що робить ліва.

Деякі дослідники виводять масонський звичай дарувати пару білих рукавичок неофітові наприкінці церемонії його посвячення з традиції, встановленої ще в часи Карла Великого, який нібито отримав пару білих рукавичок від Папи Римського Лева ІІІ, який виконав акт коронації та помазання. Це нібито мало нагадувати про неможливість доторкатися руками Імператора Заходу до чогось нечистого…

Використання рукавичок середньовічними будівельниками-каменярами (сучасні масони називають їх «оперативними» масонами. — Д. Я.) підтверджується історичними документами. Наприклад, в 1322 р. псаломщик кафедрального собору м. Йел (Yale) придбав рукавички для мулярів, які там працювали. В 1456 р. в м. Ітон (Eton) білі рукавиці було передано «каменотесам, які будуть тут класти каміння, згідно із звичаєм, прийнятому в них». Документ, який зберігається в бібліотеці Оксфордського університету (University of Oxford), повідомляє: «20 пенсів рукавичних грошей було видано каменярам, які брали участь у відновленні коледжу м. Кентербері». Запис, датований 1423 р.: 18 пенсів було видано на 10 пар рукавичок для мулярів «під час виконання ними їх праць». Численні повідомлення про видачу мулярам певних сум на рукавички можна знайти в монастирських хроніках XVI–XVII ст.

Традиція носити рукавички з’явилася в «спекулятивному» масонстві («спекулятивними» є масони, які займаються будь-якими професіями, але не займаються, власне, будівельними роботами як такими, натомість «навчають правилам моральності» (В. Іванов. Тайны масонства» // http://www.bibliotekar.ru/masony/10. htm. — Д. Я.) принаймні наприкінці XVI ст. Найстаріший, відомий на сьогодні документ, так званий «Статут Шоу» від 28 грудня 1599 р., виданий ложі Кілуіннінга (англ.: Kilwinning, Scotland), забов’язав своїх членів платити по 10 шотландських фунтів і 10 шилінгів за свої рукавички.

В «спекулятивному» масонстві первинний внесок для нового учня включав вартість рукавичок, якими він був забов’язаний забезпечити всіх «братів». Існував навіть особливий термін — «одягнути ложу». В «Конституції» Джеймса Андерсона, «Вельмишановного Майстра масонської ложі, Великого Привратника Великої Ложі Лондона та Вестмінстера» є стаття про те, що кожен новий брат забов’язаний «одягнути ложу». Протоколи іншої ложі, датовані 1674–1675 рр., свідчать: вартість членських внесків стягувалася на основі вартості рукавичок для всіх членів ложі. В ложі м. Ебердін (англ.: Aberdeen, Scotland) кожен учень повинен був заплатити певну суму або іншу вартість за пару рукавичок та полотняний фартух для кожного брата ложі (XVII ст.).

Використання тканини замість шкіри при виробленні т. зв. «запонів» (ритуальних масонських фартухів, які використовуються виключно при проведенні вільномулярських праць. — Д. Я.) пояснюється високорозвиненим виробництвом льону у цій місцевості — тканини було вдосталь, натомість шкіра була значно дорожче та і знайти її було складніше. …

Звичай носити рукавички в наш час не є обов’язковим для всіх Вільних мулярів. Наприклад, з початку ХІХ століття в ритуалі «Емулейшен» (англ.: Emulation Lodge of Improvement; фр.: Rite emulation; укр.: Англійський ритуал або «Ритуал союзу») — основному ритуалі Об’єднаної Великої Ложі Англії з 1813 р., що виконує функцію об’єднуючого ритуалу для стародавніх та сучасних лож, про рукавички не згадується. Тобто цей звичай не є загальним.

Натомість рукавички широко використовуються в континентальній європейській ритуальній практиці, особливо в ложах, які працюють за Стародавнім та Прийнятим Шотландським Статутом (англ.: Ancient and Accepted Scottish Rite, заснований 1801 р.).

Цей ритуал передбачає вручення однієї або двох пар рукавичок новопосвяченому «братові». Одна з них призначалася для нього, друга пара — для супутниці життя новопосвяченого, була символом великої поваги, з якою вільні мулярі ставляться до своїх дружин.

Підсумок.

У масонському світі символізм рукавичок пов’язаний, в першу чергу, із захистом, який вони дають рукам, відокремлюючи їх від навколишнього «профанського» простору. Саме тому загальноприйнятим є звичай знімати одну чи обидві рукавички під час священної промови, коли потрібно ритуально доторкнутися до Книг Священного Закону (Тори, Нового Завіту, Корану). Це символізує відсутність будь-яких перешкод між людиною, яка складає присягу, і словом Божим — адже тільки тоді дія, присяга або зобов’язання набувають сакрального статусу. Згідно із масонськими поняттями, зняти рукавичку необхідно при промові будь-якої присяги. В цьому випадку оголена рука символізує оголену душу людини та її готовність відповідати перед людьми у випадку порушення цієї присяги. Зняття рукавичок символізує і духовну, і емоційну, і розумову єдність «братів», між якими не повинно бути ніяких кордонів та перешкод.

Є в цьому, звичайно, так само як є в будь-чому ще, що відноситься до Вільного Мулярства, (свій) символізм. Рукавички, що даруються кандидатові для нього самого, призначені навчити його, що дії масона мають бути чистими та бездоганними, як рукавички, щойно передані йому. В Німецьких Ложах слово, що використовується для означення дії, є, звичайно, handlung або handlings, «праці його рук», що робить символіку ідеї більш вражаючою.

Доктор Роберт Плот [3] — не друг Масонства, але історик багатьох досліджень, говорить в своїй «Натуральній історії Стаффордшіра» («Natural history of Straffordshire»), що Товариство Вільних Мулярів в його час (і він написав