Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Сучасна проза » Мої 18, Сергій Олексійович 📚 - Українською

Сергій Олексійович - Мої 18, Сергій Олексійович

20
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Мої 18" автора Сергій Олексійович. Жанр книги: Сучасна проза.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 3 4 5 ... 31
Перейти на сторінку:
3 Руде волосся

Варто мені було дістатися до ліжка, як я відразу 
завалився спати. Що, втім було й не дивно.

По-перше, ми всі за день так набігалися, так втомилися, що сил на вечір вже зовсім не було. А по-друге, ще й шампанського випив. Хоча я практично не п'ю навіть. Мені це не подобається.

Не знаю від чого, може, від шампанського чи від того, що я втомився, мені всю ніч снилися якісь дивні сни.

Наче до мене серед ночі прийшла якась руда дівчина. Вона мене всю ніч обіймала, цілувала, пестила. Шептала мені на вушко слова кохання. Якісь ніжні зізнання. Називала мене ласкаво на ім'я. Казала, що любить мене і хоче завжди бути зі мною поряд.

Мені було приємно в моєму сні. Так солодко та так добре! Чесно кажучи, до цього таке мені не снилося. Напевно, все-таки це шампанське, думав я.

Потім під ранок, коли вже стало ясно, ця моя дівчина. Те, що зізнавалася мені вночі в коханні, встала і пішла. Поцілувавши мене на прощання.

Влітку світає рано, але я все ще спав. Вставати особливо не хотілося після такого класного сну. Я б, звичайно, ще із задоволенням повалявся в ліжку, але в мою кімнату ввалилася вже повністю одягнена і зачесана Таня.

Сестра, давай відразу кружляти по кімнаті та кричати.

- Вставай, соня! Вже й дівчата приїхали. Час займатися справами, а ти все ще спиш і спиш.

Робити нема чого, довелося мені вставати. Бо чудово знав, що сестра від мене не відчепиться. Вона у нас така.

Коли я вийшов зі своєї кімнати, то справді вся квартира була наповнена голосами. Всі дівчата юрмилися на кухні й готували сніданок. Там були й ті, що вчора поїхали додому та ті, що ночували у нас.

- Прикиньте! Мені вночі якийсь дивний сон наснився. - Почав я розповідати дівчаткам. - Може ви знаєте, до чого це все? Наснилося якесь кохання таємне. Якась дівчина мені вночі освідчувалась у коханні.

- Моя бабуся каже, що якщо на новому місці наснився якийсь сон, то це все на руку та обов'язково здійсниться. - Пояснила мені Квіточка.

– А ти не запам'ятав її обличчя хіба, – скромно поцікавилась у мене Яна.

- Чесно? - Я замислився. – Ні, абсолютно не запам'ятав. Тільки пам'ятаю її руки. У неї дуже ніжні та ласкаві руки.

- Ось чому всяке цікаве завжди трапляється лише з тобою? Чому мені не наснився якийсь один мій кавалер, бо в мене їхня ціла купа. Отак би я знала, хто він, той самий і з кого мені вибирати, — почала сміятися Таня.

І тут всі її подруги навперебій почали обговорювати Тетяних кавалерів. Не знаю скільки б це могло продовжуватись, якщо несподівано в розмову не втрутилася Аліна.

– А давайте все сьогодні сходимо на пляж. У мене тут неподалік бабуся живе. Я знаю тут є класний тихий пляж. Дивіться, яка погода за вікном.

– Я за! - одразу підтримала її Леся. - Заодно і позасмагаємо. Я думаю мені не завадить красива смаглява засмага, — почала вона розглядати свої довгі стрункі ноги.

- Пляж – це звичайно добре. А де ми купальники зараз візьмемо? - Почала міркувати розумна дівчинка Яна.

- Ой. Це взагалі зовсім не проблема. – заспокоїла всіх Аліна. - Мені подарували на день народження гроші на картку. У мене все одно все є. Надішліть і купимо всім нові купальники. Потім якось мені повернете. Я частую. Тут дуже багато гарних магазинів.

- Надішліть! Надішліть! Ми згодні, - стали навперебій кричати всі дівчата.

Сперечатися стало з ними марно. Їх все одно було більше і тому ми вирішили негайно терміново збиратися на пляж.

- Мені теж потрібний новий купальник, - заявила Таня. - Раз у всіх дівчаток буде новий. Я буду у старому? Дай мені грошики, братику.

Це було так смішно. Що я, звичайно, не міг їй відмовити.

- Справді, всі будуть у нових. А ти будеш у старому. Як таке можна пережити?

- Зараз я переодягнуся і ми підемо. По дорозі купимо купальники, а потім одразу на пляж. – вирішила остаточно це питання моя середня сестра.

– Я знаю близьку дорогу, – заспокоїла нас Аліна. - Тут на тролейбусі три зупинки їхати. Зійдемо на другий і потім через двори я вас проведу. Там є два озера. Або ставка. І ось одне прямо біля зупинки. Там завжди дуже багато людей. А ось друге трохи далі осторонь. І там дуже мало народу завжди буває. Думаю, тоді туди й підемо. І я вас туди і приведу.

З усіма цими суперечками та розмовами я практично забув про той сон. І тільки коли повернувся до своєї кімнати, щоб переодягнутися для походу на пляж, я раптом знову згадав цей сон. Добре, якби це справді все було в руку. Мені хотілося б, щоб у мене була така ось дівчина, як у моєму сні: ніжна, ласкава, доступна. Але на жаль, це лише сон.

І тут я помітив на своїй подушці руде волосся. Дивно. Якщо це був сон, то звідки тут волосся?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 3 4 5 ... 31
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мої 18, Сергій Олексійович», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мої 18, Сергій Олексійович"