Петро Дмитрович Біленчук - Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
1.2. Організація і планування розслідування
1.2.1. Поняття і зміст організації розслідування
Повнота, всебічність та об’єктивність розслідування злочинів значною мірою залежать від чіткої організації і планування процесу розслідування кримінальної справи — одного із загальних принципів методики розслідування.
Організація розслідування є ширшим поняттям, ніж його планування. Організувати будь-яку діяльність, у тому числі і розслідування кримінальної справи, означає належним чином підготувати її, налагодити, визначити засоби і методи, упорядкувати та спланувати.
Організація розслідування включає такі дії:
• розробка погодженого плану застосування сил і засобів місцевих правоохоронних органів (слідчого апарату, міліції, прокуратури) на випадок небезпечних, надзвичайних пригод. У цьому плані передбачається формування слідчих груп, бригад, технічних засобів тощо;
• розробка спільно зі слідчим плану реалізації заходів у справах, порушених за оперативними матеріалами;
• налагодження належної взаємодії слідчого з оперативними працівниками, експертами, громадськістю, які залучаються до розслідування (розкриття) злочину;
• забезпечення кваліфікованого керівництва слідчо-оперативною групою (СОГ), бригадою;
• чіткий розподіл обов’язків між членами СОГ;
• проведення регулярних оперативних нарад СОГ з метою обговорення результатів і визначення наступних завдань розслідування;
• налагодження систематичного обміну інформацією;
• планування роботи слідчого з урахуванням усіх справ, які є у нього в провадженні;
• забезпечення СОГ технічними засобами;
• забезпечення чіткого виконання плану розслідування;
• відбір необхідного нормативного матеріалу і забезпечення нерозголошення даних досудового слідства;
• забезпечення діяльності членів СОГ за умов дотримання наукової організації праці та управління.
Комплекс організаційних заходів у кримінальній справі має бути ретельно визначеним, конкретним і деталізованим. Дотримання цих вимог набуває особливого значення при розслідуванні складних і багатоепізодних справ слідчою групою або бригадою, коли чіткий розподіл функцій між членами групи або бригади є важливою передумовою забезпечення ефективного та швидкого розслідування.
Організація розслідування повинна базуватися на сучасних досягненнях у галузі наукової організації праці.
1.2.2. Планування розслідування: поняття, завдання, види і принципи
Планування та організація розслідування хоча й тісно пов’язані між собою, але різняться за змістом і функціями. Планування розслідування полягає не тільки у складанні плану розслідування, це — частина великої проблеми розкриття злочинів. Тому воно застосовується в слідчій, оперативно-розшуковій, експертній діяльності.
Планування являє собою організаційний і творчий аспекти складної розумової праці слідчого, яка здійснюється з першого моменту розслідування і до його завершення (С. Голунський).
Під плануванням розслідування розуміють визначення шляхів розкриття злочинів, окреслення обставин, які підлягають з’ясуванню, а також встановлення найдоцільніших строків проведення необхідних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів (В. Коновалова).
До завдань планування розслідування належать:
• визначення найраціональніших шляхів розкриття злочинів;
• забезпечення об’єктивності, повноти та всебічності розслідування;
• забезпечення застосування засобів, прийомів і методів криміналістики з урахуванням особливостей кожної конкретної кримінальної справи;
• забезпечення найефективніших форм взаємодії між слідчими, експертними та оперативно-розшуковими підрозділами при розкритті та розслідуванні кримінальних справ;
• забезпечення досягнення мети розслідування з мінімальними витратами людських і матеріальних ресурсів, а також економне використання робочого часу слідчого.
Існує кілька рівнів планування: планування роботи слідчого (календарний план), планування розслідування в конкретній кримінальній справі, планування проведення певної слідчої дії, планування здійснення тактичної операції, тактичного прийому; планування початкового, наступного та заключного етапів розслідування.
Кожен рівень планування включає чотири основні стадії:
1) визначення загального напряму дій, формування мети, побудова версій і формулювання логічних висновків;
2) виділення обставин, які необхідно встановити;
3) визначення засобів, за допомогою яких буде встановлено обставини вчиненого злочину; прийняття тактичних рішень;
4) визначення виконавців і термінів виконання.
Планування розслідування в кримінальній справі необхідно відрізняти від планування окремої слідчої дії, тактичного прийому, тактичної комбінації, тактичної операції.
Планування розслідування злочину складається з такого:
• визначення завдань розслідування з урахуванням особливостей конкретного вчиненого злочину;
• побудови (висування) слідчих версій;
• аналізу версії та визначення обставин (питань), які потрібно встановити;
• визначення слідчих дій, оперативних засобів та інших перевірних і профілактичних заходів, необхідних для встановлення запланованих обставин;
• вибору конкретних виконавців і термінів виконання.
Планування окремої слідчої дії включає таке:
• визначення мети слідчої дії (перелік обставин, які потрібно встановити, та питань, на які необхідно отримати відповіді);
• встановлення (вибір) конкретних ресурсів — інформаційних, психологічних, технічних, що є у слідчого, та визначення їх співвідношення з конкретною метою, якої необхідно досягти;
• безпосередня розробка організаційно-тактичного змісту слідчої дії із визначенням послідовності застосування тактичних прийомів, тактичних операцій.
Плани можуть бути письмовими та усними. Випадки усного (уявного) планування можуть мати місце в основному на початковій стадії розслідування, при виявленні ознак злочину та порушенні кримінальної справи. У такій ситуації слідчий, базуючись на висунутих версіях, як правило, типових, складає приблизний план розслідування з провадження необхідних невідкладних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. І вже після їх повного або часткового виконання приступає до складання письмового плану, який повинен відображати всі висунуті ним у справі версії, обставини та питання, що підлягають встановленню у кожній з них, слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, необхідні для здійснення перевірки версій, строки та послідовність їх виконання.
До загальних елементів плану розслідування в кримінальній справі належать: висунуті у справі версії; обставини, які необхідно встановити; слідчі дії, оперативно-розшукові та організаційні заходи; вказівки щодо конкретних виконавців і термінів виконання; матеріали, які потрібно використати.
Більш компактним і раціонально побудованим виглядає план розслідування, в якому версія виноситься у заголовок плану. Таким чином, у плані перелічено усі версії та розроблено кожну з них окремо.
Додатково до основного плану нерідко складають різні допоміжні документи з метою систематизації зібраних матеріалів у кримінальній справі:
• “особові рахунки” — картки, до яких заносять усі епізоди злочину, здійснені обвинуваченими у справі;
• щотижневі і щомісячні таблиці, де у горизонтальних рядках перелічують обвинувачених, а у вертикальних стовпцях — епізоди;
• графічне зображення отриманих у кримінальній справі даних (схеми структури злочинної групи, зв’язків членів злочинної групи та співучасників, послідовності вчинення злочинних дій тощо);
• графік мережевого планування проведення слідчих та інших дій у справі.
Для розслідування багатоепізодних і складних кримінальних справ практикують створення бригади слідчих, яку очолює досвідчений керівник слідчого підрозділу або слідчий в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України. Аварії на транспорті, шахтах, розкрадання державного майна у великих обсягах, як правило, розслідуються бригадою слідчих. Бригаді підпорядковують оперативні підрозділи, засоби зв’язку,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів», після закриття браузера.