Стружик Лев - Рослини проти Зомбі. Шоу Горохостріла, Стружик Лев

Як тільки він озирнувся, його підозри підтвердилися. Біб та Боб, товсті і незграбні помічники Лева Мисливця, встановлювали щось на краю галявини. Це була дивна пастка, схожа на величезну сітку, маскувальну під кущами. Лев Мисливець стояв поруч, з хитрою усмішкою, спостерігаючи за їхньою роботою.

— Давайте, хлопці! Швидше! Як тільки ми зловимо Горохостріла, всі рослини стануть нашими! — наказував він, неначе намагаючись підбадьорити своїх помічників.

Горохостріл швидко зрозумів, що пастка була націлена не лише на нього, але й на Соняшника. Він підбіг до своїх друзів, які зібралися неподалік.

— Нам потрібно бути обережними! Мисливці на соняшників встановили пастку, і якщо ми не будемо пильними, Соняшник може потрапити в неї! — пояснив він.

Соняшник, почувши це, злякалася.

— Я не хочу потрапити в пастку! Що нам робити? — запитала вона, тримаючи свої пелюстки близько.

Горохостріл, маючи свій вірний план, почав діяти. Він знав, що не може просто так підійти до пастки, адже це буде занадто небезпечно.

— Я відволікатиму їх, а ви намагайтеся врятуватися, — сказав він, усміхаючись, хоч і відчуваючи тривогу.

Він підкрався до Мисливців на соняшників, намагаючись бути якомога непомітнішим. Коли він вийшов з-за кущів, він голосно закричав:

— Гей, Мисливці! Подивіться на мене! Я тут, щоб вас розсмішити!

Біб та Боб, відволікшись від своєї роботи, повернулися до Горохостріла, спантеличені його появою.

— Хто це? Що він робить? — запитав Біб.

— Це лише Горохостріл, — відповів Боб, намагаючись з’ясувати, чому саме він так кричить.

Горохостріл скористався цією миттю, щоб показати їм свій найсмішніший танець, що викликав у Мисливців на соняшників сумніви в їхньому розумі. Він крутився, стрибав і навіть імітував рухи зомбі, намагаючись розвеселити їх.

— Хіба ви не хочете приєднатися до мого шоу? Це ж весело! — крикнув він.

Лев Мисливець, побачивши, що його помічники відволікаються, закричав:

— Біб, Боб! Не піддавайтеся на його провокації! Поверніться до роботи!

Але поки вони намагалися зрозуміти, що робити, Горохостріл швидко підкрався до сітки та, використовуючи свою силу, почав тягнути її, щоб звільнити її з пастки.

— Друзі, тікайте! — закричав він, коли побачив, що Соняшник все ще вагалася.

Але в цей момент Лев Мисливець помітив, що Горохостріл намагається звільнити сітку, і крикнув:

— Хапайте його!

Біб та Боб, спантеличені, почали бігти до Горохостріла, але той вже встиг відскочити назад до Соняшника, і разом вони почали тікати вбік, поки пастка не спрацювала.

— Давайте, швидше! — закликав він, ведучи Соняшника подалі від небезпеки.

Коли вони нарешті втекли, Горохостріл озирнувся. Мисливці на соняшників, розгублені і незадоволені, намагалися зрозуміти, що трапилося, а Лев Мисливець, розгніваний, наказував своїм помічникам шукати нові пастки.

— Сьогодні вам не вдалося, але наступного разу ми будемо готові! — крикнув він у бік Горохостріла.

Горохостріл, сміючись, повернувся до Соняшника.

— Все добре, ми в безпеці! — повідомив він. — Ніколи не дозволяйте їм вас зловити. Ми завжди знайдемо спосіб обійти їхні плани!

Соняшник усміхнулася, відчуваючи вдячність за його відвагу. Вони обнялися, знаючи, що разом можуть подолати будь-які труднощі.

Серія закінчилася, залишаючи глядачів з почуттям захоплення і розумінням, що дружба та відвага завжди допоможуть у найважчі часи.

Серія 9. Нові друзі зомбі

Одного дня, Горохостріл вирішив, що настав час знайти нових друзів. Він завжди вірив, що дружба може бути знайдена в найнесподіваніших місцях, тож йому прийшла в голову ідея познайомитися із зомбі.

"Чому б не спробувати?" — подумав він, усміхаючись. — "Можливо, вони не такі вже й страшні!"

Горохостріл вирушив у ліс, де, як він чув, жили зомбі. Він зібрався зі своїми силами і почав кликати:

— Гей, зомбі! Де ви? Я хочу з вами поговорити!

На його здивування, з-за дерев вийшло кілька зомбі. Вони виглядали незграбно і не дуже страшно, з в’ялими кінцівками і пустими поглядами. Один з них, на ім'я Зомбі Макс, підійшов до Горохостріла.

— Привіт, рослинко! Чого хочеш? — спитав він, його голос звучав глухо.

Горохостріл, відчуваючи себе трохи некомфортно, відповів:

— Я просто хотів познайомитися. Чи хочете ви стати друзями?

Зомбі Макс подивився на своїх товаришів, і вони почали сміятися.

— Друзі? Але ми ж зомбі! — відповів він, посміхаючись.

Але Горохостріл не здавався. Він знав, що за цими незграбними обличчями може ховатися справжня дружба.

— Але ж ви можете бути веселими! Давайте разом щось зробимо! Наприклад, пограємо в гру! — запропонував він.

Зомбі, не зовсім впевненими, погодилися. Вони почали грати в гру "Злови мене, якщо зможеш", де зомбі намагалися зловити Горохостріла, а він, у свою чергу, намагався від них утекти. Це викликало багато сміху і веселощів, де незабаром, зомбі почали розслаблятися.

— Це насправді весело! — зізнався Зомбі Макс, знову усміхаючись.

Але раптом, поки вони грали, інші зомбі підійшли ближче з метою, про яку Горохостріл не підозрював. Вони почали обговорювати, як би зловити не лише Горохостріла, а й його друзів, щоб перетворити їх на зомбі.

Горохостріл, почувши це, зрозумів, що його нові "друзі" не зовсім такі, як він думав.

— Агов, почекайте! Що ви задумали? — запитав він, відчуваючи тривогу.

— Ми просто хочемо, щоб усі стали зомбі, як і ми! Це ж весело! — вигукнув один з зомбі.

Горохостріл відчув, як його серце затремтіло. Він знав, що не може залишити своїх друзів у небезпеці.

— Ні, я не хочу, щоб мої друзі ставали зомбі! — сказав він, спробувавши втекти.

Зомбі, усвідомлюючи, що Горохостріл не поділяє їхніх планів, почали переслідувати його.

— Повернись, Горохостріл! Стань зомбі! — кричали вони.

Горохостріл, використовуючи всі свої навички, почав маневрувати через ліс, уникаючи їхніх рук. Він знав, що повинен повернутися до своїх друзів і попередити їх про небезпеку.