Стружик Лев - Рослини проти Зомбі. Шоу Горохостріла, Стружик Лев

На підході до Любовного Каньйону, Горохостріл помітив, як Мисливці на соняшників почали встановлювати пастки. Вони ховалися за кущами, сміючись і шепочучи один одному.

— Дивіться, як він намагається вразити Соняшника! — шепнув Лев Мисливець, готовий до дій.

Горохостріл, помітивши їхні наміри, швидко зреагував. Він сказав Соняшнику:

— Зачекай тут, я перевірю, чи все в порядку.

Він підкрався до кущів, де ховалися Мисливці на соняшників, і раптово вистрибнув, влаштовуючи свій знаменитий танець. Мисливці були так здивовані, що забули про свої пастки, і почали сміятися.

— Що за безглуздий танець? — запитав Боб, тримаючись за живіт від сміху.

— Це моя нова тактика! Тепер ви розгублені, а я — у безпеці, — відповів Горохостріл, відчуваючи, як впевненість повертається до нього.

Використовуючи цю мить, він швидко прокрався назад до Соняшника, яка з нетерпінням чекала.

— Що сталося? — запитала вона.

— Нічого, просто трохи розважив Мисливців на соняшників. Тепер можемо продовжувати, — відповів Горохостріл, усміхаючись.

Вони продовжили йти до Любовного Каньйону, і з кожним кроком Горохостріл відчував, як їхній зв’язок стає сильнішим. Коли вони нарешті дійшли до каньйону, перед ними відкрився прекрасний вид на озеро, яке блищало на сонці.

Горохостріл і Соняшник сіли на березі озера, милуючись пейзажем. Вода відбивала кольори неба, а навколо літали метелики, створюючи ідеальну атмосферу для побачення.

— Тут так красиво, — сказала Соняшник, дивлячись на озеро. — Я рада, що ти мене запросив.

— Я теж радий. Ти заслуговуєш на найкраще, — відповів Горохостріл, дістаючи з сумки горохові ласощі. — Ось, спробуй це.

Вона з’їла одну з ласощів і її очі засяяли.

— Це так смачно! — вигукнула вона. — Ти знаєш, як порадувати!

Проте радість Горохостріла не тривала довго. Раптом, з кущів вийшли Мисливці на соняшників, готові до атаки.

— Не втікайте, ми вас зловимо! — крикнув Лев Мисливець, намагаючись налякати Горохостріла і Соняшника.

Горохостріл швидко встав, готовий до дій.

— Не хвилюйся, я їх відволікатиму, поки ти біжиш до безпечного місця! — сказав він Соняшнику.

— Ні, ми не розлучимося! — заперечила вона, тримаючи його за ніжку.

Вони обидва почали сміятися, відчуваючи, як небезпека стає менш страшною, коли вони разом.

На завершення, коли Мисливці на соняшників нарешті злякалися сміху Горохостріла і втекли, він і Соняшник залишилися на березі озера, милуючись красою природи.

Цей день став незабутнім, незважаючи на всі труднощі. Вони обидва усміхалися одне одному, розуміючи, що справжня дружба і сміх можуть подолати будь-які перешкоди.

Серія 7. Вечірка з горошком

Горохостріл прокинувся з ідеєю, яка обіцяла бути веселою та незабутньою. Сьогодні він вирішив влаштувати вечірку з горошком для всіх своїх друзів. Він знав, що це буде не просто звичайна вечірка, а справжнє свято сміху та радості, яке запам’ятається надовго.

Горохостріл почав готуватися з самого ранку. Він зібрав горохові страви: горохові оладки, гороховий суп і, звісно, своє фірмове горохове морозиво. Він прикрасив сад яскравими стрічками та кольоровими кульками, щоб створити святкову атмосферу.

Коли всі рослини почали збиратися, Горохостріл став на сцені, тримаючи в руках мікрофон.

— Друзі! Ласкаво просимо на вечірку з горошком! Сьогодні ми будемо сміятися, танцювати і, звичайно, куштувати найсмачніші горохові страви! — вигукнув він, і натовп відповів дружнім гомоном.

Вечірка почалася з веселих конкурсів. Першим був конкурс на найкращу гороховий жарт. Горохостріл запросив усіх бажаючих вийти на сцену і поділитися своїми жартами.

— Я почну! А ви знаєте, чому горох ніколи не відчуває себе самотнім? — запитав він, піднявши брови.

— Ні, а чому? — запитала Соняшник, усміхаючись.

— Бо у нього завжди є компанія! — відповів Горохостріл, і всі вибухнули сміхом.

Наступні учасники також намагалися перевершити один одного в кумедності, і сміх заповнив сад. Далі була танцювальна частина. Горохостріл навчав рослин танцювати в ритмі "горохового буму". Всі почали підспівувати, а сам Горохостріл показував свої найкращі танцювальні рухи, включаючи свій фірмовий "гороховий спін".

Але найсмішніший момент вечірки настав тоді, коли він вирішив влаштувати конкурс на краще горохове морозиво. Він приніс величезну порцію свого морозива і почав роздавати всім друзям, але з невеличким трюком.

— Хто зможе з'їсти найбільше морозива за одну хвилину, той отримає приз! — оголосив він.

Всі рослини, із захопленням у очах, почали змагатися. Та поки вони намагалися з’їсти морозиво, Горохостріл тихенько підсипав до морозива перцю, що викликало ще більший сміх, коли рослини почали чхати і сміятися.

— Це ж не просто морозиво, а справжній "гурманський" десерт! — жартував Горохостріл, спостерігаючи за веселими сценами.

Коли конкурс закінчився, переможець отримав "Золотий горошок" — спеціальний приз, який Горохостріл виготовив з блискучої фольги. Всі рослини аплодували, а переможець, з гордістю тримаючи свою нагороду, усміхався від щастя.

Вечірка тривала до пізнього вечора, наповнюючи сад радістю та сміхом. Горохостріл знав, що його вечірка з горошком стала успішною, і що сміх — це найкращий спосіб об’єднати друзів.

На завершення вечірки Горохостріл підняв мікрофон і сказав:

— Дякую всім, що прийшли! Пам’ятайте — сміх і горох завжди роблять життя найяскравішим!

Всі влаштували фінальний танець під ритми "горохового буму", і серія закінчилася щасливими обличчями рослин, які залишилися з незабутніми спогадами про веселу вечірку з горошком.

Серія 8. Дивна пастка

Одного ясного дня, коли Горохостріл разом зі своїми друзями проводив час на галявині, раптом у повітрі з’явилася незвична напруга. Горохостріл відчував, що щось не так. Він знав, що Мисливці на соняшників завжди шукали можливість завдати шкоди його рослинним друзям, і сьогодні, здається, не було винятком.