Маринка Черемних - Межа заборони, Маринка Черемних

- Чому?- тихо запитала я

- В мене є свій бізнес, там потрібен постійний керівник, а не тільки на вихідні. Та й особисті причини давлять на мене- відповів Влад і провів рукою по моєму волоссі

- Які особисті?- ввімкнула "режим дурочки", хоча сама знаю, про що він зараз скаже

- Дівчина, яку я кохаю до нестями відштовхнула мене, в машині, коли ми цілувалися списала все на 5-хвилинну слабкість, хоча сама хотіла продовження, я ж бачив по погляду- я непомітно притиснулася до нього що більше, не хотіла, щоб він залишав мене. Подивившись у його очі, я побачила там сум. "Чорт би тебе побрав, Прилуцький"- подумала я. Піднявшись на носочки, швидко охопила його шию руками та тихо промовила:

- Не йди, будь ласка- Влад сильніше втиснув моє тіло у своє

- Не можу, я потрібен компанії- хлопець нахилився до моїх губ близько, так хотіла відчути ще раз ті губи. А що мені йому сказати? Признатися напряму, що кохаю його? Я заплуталася. Влад легенько поцілував мене у куточок губ. Швидко вихопивши свою залікову книжку, я відступила від хлопця, заглянувши у такий глибокий океан та сказала тихо те, що в житті нікому б не сказала, окрім Влада:

- Ти теж потрібен... мені- останнє слово промовила майже тихо, але він здається розчув, або мені тільки здалося. Я покинула аудиторію та відразу ж пішла до директора, хоча Ліза намагалася мене відговорити від цього. 

Моє рішення вже не змінити!

***

З Новим роком!

 Як гадаєте, що зробить Валерія?