Віктор Суворов - Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)

- за потребами! І про мінімально необхідну кількість виконаної роботи теж - ні натяку, ні слова. Працювати за здібностями - і баста!

Але якщо ж автори цього документу мали на увазі, що кожен повинен буде якийсь мінімум роботи виконати і що потребам нашим буде встановлений якусь стелю, то в цьому випадку слід було називати речі своїми іменами:

ВІД КОЖНОГО - НОРМА, КОЖНОМУ - ПАЙКА.

Так я про що? Я про те, що осетрової ікри на всіх все одно не вистачить. Як і розкішних особняків на блакитних берегах.

Якщо хтось із авторів Третьої програми Комуністичної партії Радянського Союзу цього не розумів, значить, був він дурнем.

А якщо все розумів, але вів народ до досягнення свідомо недосяжних цілей, - значить, був він злочинцем.

Комуністи бувають добрими і поганими.

Добрі - це ті, які до верховної влади не дорвалися: Маркс, Че Гевара, Бухарін.

А ті, які до влади дорвалися, всі без єдиного винятку потрапляють у категорію дурнів або злочинців: Чаушеску, Кастро, Пол Пот, Ракоші... Список продовжуйте самі.

І це не випадково. Вести народ до майбутнього, в якому кожен буде отримувати за потребами, могли тільки відчайдушні негідники або безпросвітні дурні. В діапазоні між цими крайніми точками жила більшість з цієї зграї (або стада) борців: злочинні дурні.

Хрущов на обкладинці журналу Time від 8 вересня 1961 року - ніяких заголовків, все зрозуміло без слів. Що ж робити, якщо ворога розтрощити не виходить? Залишається погрожувати.

18 листопада 1956 року на прийомі в Москві Микита Хрущов заявив послам західних країн: «Історія на нашому боці. Ми вас поховаємо». Це в нас такий тон дипломатичний: «We will bury you».

23 вересня 1960 у Нью-Йорку з трибуни ООН Хрущов представив Радянський Союз у всій красі і знову обіцяв американцям показати Кузькіну матір.

11 жовтня: «Ми вас поб'ємо! У нас виробництво ракет поставлене на конвеєр. Нещодавно я був на одному заводі і бачив, як там ракети виходять, як ковбаси з автомата».

Важко віднести Микиту Сергійовича Хрущова до тієї чи іншої категорії. Він був запеклим, кровожерливим і хитрим злочинцем. В цьому ніхто не сумнівається. Але й дурості теж вистачало.

4

А світ радів. 6 серпня 1961 року в Радянському Союзі був виведений на орбіту навколо Землі космічний корабель «Восток-2» з людиною на борту. Цією людиною був Титов Герман Степанович. Майор у 25 років. На найближчі півстоліття він так і залишиться наймолодшою людиною, що побувала в космосі. Політ Титова - перший космічний політ тривалістю більше доби. Корабель зробив 17 обертів навколо Землі і наступного дня приземлився.

9 серпня Москва зустрічала героя. Над радісним містом пронісся урядовий Іл-18 з ескортом із семи винищувачів - по два біля кожного крила і ще три замикальним клином. На аеродромі - Хрущов, Козлов і все їх найближче оточення. Червона килимова доріжка - від місця, де має зупинитися літак, до самої урядової трибуни. Іл-18 з ескортом пройшов над аеродромом, розвернувся і плавно пішов на посадку. А винищувачі перебудувались і пішли з набором висоти, ніби відкланявшись. Плавно виїхав Іл-18 і завмер точно на тому місці, яке йому вказане. Спустився по трапу майор Титов, пройшов червоним килимом, доповів: завдання виконав, готовий виконати будь-яке завдання Батьківщини!

На вулицях і площах Москви - мільйони людей. На Красній площі - демонстрація. На трибуні Мавзолею Хрущов і Козлов з Гагаріном і Титовом.

І тут же піонерську клятву змінена:

Як Гагарін з Титовом,

Будь готовий! -

Завжди готовий!

Уже надвечір - прийом у Великому Кремлівському палаці. Голова Президії Верховної Ради товариш Брежнєв Леонід Ілліч зачитує указ: за виконання відповідального урядового завдання, за мужність, відвагу і героїзм, виявлені при його виконанні, надати звання Героя Радянського Союзу майору Титову Герману Степановичу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

І тут же - промова Хрущова. Тут вже без Кузькіної матері обійтися ніяк не можна було. Пом'янув її Микита: вже ми вам її покажемо! І оголосив товариш Хрущов, що є у нас що показати. Є у нас бомби в 50 мегатон, є і в 100, є й більш того!

5

Світ тріумфував, преса сяяла захопленням. Під цей захват 12 серпня 1961 року Радянський Союз порушив Потсдамську угоду. Підписана в 1945 році очільниками Радянського Союзу, США і Великобританії, угода передбачала вільне пересування по Берліну. Ставлячи свій підпис, товариш Сталін розраховував на те, що пролетарі Заходу, скориставшись можливістю, втечуть через Берлін у соціалістичний рай. Але вони побігли в капіталістичне пекло. Щоб утримати їх від самогубного божевілля, 12 серпня 1961 року довелося блокувати Західний Берлін загонами східнонімецької поліції та збройних стукачів, оперезати весь периметр колючим дротом, припинити рух між західною і східною частинами міста. А о першій годині ночі 13 серпня 1961 року почалося спорудження Берлінського муру.

«Кордон на замку! З раю не втечеш! »

Будівництво йшло під контролем і прикриттям поліції та військ, які отримали наказ вбивати будь-кого, хто спробує втекти з «раю». Наказ поширювався на дітей будь-якого віку. До Кримінального кодексу була вписана стаття: за спробу втечі - вісім років, за надання допомоги в приготуванні втечі - довічне ув'язнення.

Східнонімецькі солдати охороняють периметр ділянки будівництва Берлінського муру біля Бранденбурзьких воріт. За складеною з бетонних плит основою Берлінського муру солдати вивантажують з вантажівки опори, які потім будуть використані для встановлення спеціальних загород перед муром на місці тимчасової загорожі з колючого дроту.

Західний Берлін з усіх боків був оточений муром протяжністю 155 кілометрів. Спочатку це був сам мур з бетонних блоків заввишки три з половиною метра. Але його розвиток і вдосконалення тривали постійно.

Жителі Західного Берліна (праворуч) спостерігають за зведенням першої лінії Берлінського муру східнонімецькими робітниками поперек Вільденбрюгштрасе і Гайдельбергштрасе в серпні 1961 року; за робітниками пильно стежить охоронець (зліва).

Незабаром мур перетворився на потужний комплекс інженерних споруд, що складався з п'яти ліній загороджень загальною шириною до 150 метрів: ескарпи, рови, контрескарпи, стіни, дротяні мережі, протитанкові їжаки, зварені зі шматків рейок, бетонні тетраедри, через які не прорвешся і на танку, ділянки місцевості, завалені гострими сталевими шипами, складні системи спостереження і сигналізації, які дозволяли не тільки піднімати тривогу в разі порушення кордону, а й убивати