Ліка Радош - Знову "ми", Ліка Радош

- З тобою так важко сперечатись! - мимоволі сміюсь.

- Ну, перемовник я ще той! Коли нічого не стосується мене особисто, то правильні рішення в мене як на долоні.

- Це в усіх так. - думаю Таня права, давати їй поради набагато легше, ніж розв'язувати свої проблеми. Так і їй легше бачити наші з Плутаром розбірки з зовсім іншої сторони, ніж бачу їх я.

- Аліна, ти подумай про те, що я тобі говорю. Дай собі шанс.

- Я подумаю.

- Та не спіши, якщо сама не готова.

Таня хороша подруга, рада що вона в мене така є. Вміє зайти здалека, і підібрати легкі слова, щоб донести свою думку. Не те, що я. Та відповідаю їй у відповідь.

- Вибач. Якщо ти не готова переїхати до Свята, то роби так, як вважаєш за потрібне. Просто, ти так давно мариш ним, а тут сама його відштовхуєш, бо вважаєш, що не варта його уваги.

- Так трохи смішно. Самій із себе дивно. Та захоплюватись ним здалека, було набагато легше. Я і не мріяла, що він зверне на мене увагу. Навіть заручини нічого не змінили, так, ніби, це не зі мною відбувалось.

- А тепер він хоче бути до тебе ближче. Цікавиться твоїм життям. І тебе це лякає?

- Так, здається, я стрибнула вище себе.

- То ж, тебе можна привітати з новою посадою? - змінила тему, бо обом потрібно добряче подумати.

- Думаю, що так. По суті, зараз перебираю усі справи на себе. Казав Потоцький, щоб знайшла іншого менеджера зі збуту, а Віку звільнила, ну і секретаря собі найняла.

- Ого. То він вже на тебе так не кидається.

- Та де там, ще більше дістає мене. Та рада, що скоро поїде. І можна буде передихнути.

- Дивний якийсь.

- Ага. З кулею в голові. То, що? Збираємось? - киваю, що так.

- Поїхали. Це ти робила підготовку до корпоративу? Чи хтось з бухгалтерії.

- В мене немає часу. Так що усім зайнялась Настя. А що вже думаєш, що маєш одягти, що вразити Плутара прямо в серце?

- Ну, майже! - хитро посміхаюсь.

- Сильно не старайся, бо він і так, ходить покалічений від твоїх купідонів.

- Ха-ха!! Як смішно...

Далі розмова потекла до майбутньої вечірки. Обговорення тих пліток, які до нас відношення не мають. На жаль,  поки темою номер 1 залишаємось ми зі Станіславом. Все-таки, нічого в нашому офісі не приховаєш.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно