Лоретта Граціано Брюнінг - Керуй гормонами щастя

Ви вільні покинути в’язницю короткострокових очікувань і піти в іншому напрямку. Ви здатні отримати бажану винагороду, але можете і не отримати її. Ви можете отримати повагу від друзів та родини, які, утім, теж діють у своїх інтересах, а можете і не отримати. Світ не завжди поспішає задовольняти ваші вимоги, але ви можете самі знайти спосіб отримати бажане, якщо зробите наступний крок.

Реалістичні очікування

Один слон, що за ним мені довелося спостерігати, навчив мене цінувати реалістичні очікування. У день, коли йому виповнилося 16 років, співробітник зоопарку, що доглядав за ним, із кращих міркувань вирішив нагодувати підопічного святковим тортом. Слон в одну мить проковтнув торт практично цілком. Тварина, що в дикій природі харчується листям дерев, за один раз отримала стільки калорій, скільки в природному середовищі отримувала б кілька днів. Мозок відреагував сплеском дофаміну: «Ого! Це те що треба! Давай ще!» Під дією дофаміну сформувалися нейронні зв’язки, які створили очікування. Ще довгий час мозок слона продовжував шукати торт, і щоразу його спіткало розчарування.

Для мозку є цілком природним прагнути до того, що раніше вже викликало приємні відчуття. Поки ви насолоджуєтеся тортом, ваш внутрішній ссавець цілком може зробити висновок: «Ось яким має бути життя!» Однак якщо тільки те й робити, що порівнювати шматочок, який лежить у вас на тарілці сьогодні, із найсмачнішими ласощами, що ви їх куштували коли-небудь у житті, ви незмінно будете розчаровані.

Яскравий соціальний досвід може стати для людини тим самим, що торт для слона: сам собою він створює відчуття, що світ – то є прекрасне місце, але коли людина очікує на те, що таким він має бути щомиті її життя, то починає здаватися, що зі світом щось негаразд. Коли ви отримуєте повагу, що ви її дійсно заробили, то сприймаєте це як належне. Однак якщо ви очікуєте постійного схвалення і захоплення, у вас з’являється відчуття, що вас зовсім не цінують. Чи вловили принцип дії? Коли ви хочете отримати торт і отримуєте його, вам здається, що ви контролюєте ситуацію. Було б чудово постійно відчувати це почуття, але це не реалістичне очікування, а якщо ви все ж таки на це чекаєте, для вас усе закінчиться відчуттям, що світ повністю вийшов з-під контролю.

У кожного з нас трапляються моменти найвищої насолоди, коли гормони щастя буквально вирують: удається досягти мети, побудувати соціальну довіру, домогтися чогось у стосунках, зростити та виховати дітей. На жаль, дія гормонів щастя не буває тривалою. Якщо чекати на те, що ви маєте постійно перебувати на піку емоцій, вам увесь час здаватиметься, що щось негаразд. Більш реалістично очікувати, що яскраві емоції виникають та минають. Людина, як і раніше, буде прагнути їх отримати, оскільки в цьому полягає задоволення її потреб. При цьому ви будете усвідомлювати плинність прекрасної миті. Припиніть уважати, що зі світом щось негаразд у ті моменти, коли ви не перебуваєте на піку щастя. Це реалістично.

Дещо про мозок людини…

Якщо чекати на те, що ви маєте постійно перебувати на піку емоцій, вам увесь час здаватиметься, що щось негаразд. Більш реалістично очікувати, що яскраві емоції виникають та минають. Ми, як і раніше, прагнутимемо їх отримати, оскільки в цьому полягає задоволення наших потреб. При цьому ми усвідомлюватимемо плинність прекрасної миті.

Сформувати реалістичні очікування складніше, ніж здається, бо коли ейфорія від щастя минає, людина знову починає помічати всі потенційні загрози. Її охоплюють відчуття небезпеки і почуття, що їй украй необхідно негайно пережити якусь щасливу подію, щоб почуватися в безпеці. Керувати «нейрохімічним генератором», що його людина успадкувала від своїх тваринних пращурів, нелегко, але розуміння свого внутрішнього ссавця допоможе уникнути пасток розчарування, нереалістичних очікувань та негативного мислення.

Ваша велика кора головного мозку

Інстинктивна реакція не завжди буває кращим із можливих варіантів, але й ігнорувати сигнали мозку теж не варто. В іншому разі ви перебуватимете в стані постійної «кортизолової тривоги». Мозок ссавців вимагає уваги до своїх сигналів, і він збільшуватиме гучність сигналу тривоги, якщо вирішить, що ви не реагуєте на загрозу виживанню. Хороша новина: за допомогою кори головного мозку можна налаштувати мозок ссавця на більш реалістичні очікування.

Кора головного мозку здатна створити реальність, яка не обмежується фактами, що надходять до людини за допомогою його органів чуття. Вона каже, що мріяти кожного дня про торти є нереалістичним і що торт – то є погано для виживання, навіть якщо на смак він приємний. Вона навіть здатна усвідомити, що безперервне поглинання тортів не принесе безперервного синтезу дофаміну. Якщо отримувати іменинний пиріг щодня, то дуже швидко радість від цього зійде нанівець і залишиться лише величезне розчарування, коли ви його раптом не отримаєте.

Якщо мозок ссавця навчився очікувати на торт, кора головного мозку здатна сформувати нові інші очікування. Зробити це без допомоги «гормонів щастя» для неї буде вкрай непросто, але неодноразове повторення може зробити нейронний ланцюжок досить міцним, щоб він був здатен конкурувати з колишнім нейронним ланцюжком. Вербальний мозок нагадує мозку ссавця, що загроза є нереальною, але нагадувати доводиться знову і знову. Це не означає, що слід однозначно ігнорувати свого внутрішнього ссавця, оскільки в кори головного мозку теж є свої обмеження.

Вона шукає закономірності, однак не синтезує нейромедіаторів. Кора головного мозку відновлює старі закономірності і знаходить нові, проте не дає оцінку цим закономірностям – чи вони корисні для людини, чи ні. Вона просто передає інформацію до мозку ссавця. У людини діють обидві ці системи, тому що кожна з них є потрібною. На підґрунті своєї суб’єктності вона спирається і на ту і на іншу, щоб обрати оптимальний наступний крок.

Сфокусуйте кору свого головного мозку на реалістичних очікуваннях

Людина здатна спрямувати прагнення кори головного мозку виявляти закономірності у будь-який бік. Якщо сфокусуватися на зовнішньому світі, є ризик утратити внутрішню інформацію. Якщо сконцентруватися виключно на внутрішніх сигналах, можна проґавити щось важливе із зовнішнього світу. Для формування реалістичних очікувань людині необхідні обидва джерела. На основі суб’єктності вона