Валентин Бердт - Все починається в тринадцять

вмить змінився: я радів зустрічі з містом, як радіють довгоочікуваному побаченню зі старим другом.

Не в грошах щастя

Батько допоміг занести валізи, розігрів обід, наказав як слід відшкребтися в ванній і нікуди з квартири не ходити, доки мати не повернеться з роботи. Доки тато розігрівав обід і перекладав одяг з валізи в корзину для прання, я шаснув до кімнати й увімкнув комп.

Я з нетерпінням чекав, коли залишуся в квартирі один. Швидко, але без апетиту, проковтнув їжу й пообіцяв, що сам приберу зі столу та помию посуд.

Чи спершу зателефонувати Андрієві? Чи поринути у «Вікно»? Зрештою, зупинився на тому, що харківський період життя слід розпочинати з розмови з Андрієм. Слід домовитися про деталі нашого проекту під назвою «Спортпрогноз». Доки ми говорили, програма з флешки успішно перекочувала до комп’ютера. Чесно кажучи, я хвилювався: а раптом якісь фрагменти не збережуться? Що тоді? Цей процес був для мене таким самим, як для хірурга пересадка серця.

Гра, якою захопився Андрій, була стара як світ. У Харкові десятки букмекерських контор щодня приймають ставки від гравців на результати гри футбольних команд. Наприклад, за день чи за два до футбольного матчу «Металіст»-«Шахтар» потрібно заповнити спеціальний папірець, вказавши, хто стане переможцем, і внести щонайменше п’ять гривень. Вгадав — отримуй купу грошей, а не вгадав — плакали твої кревні. Крім того, виграші залежали ще від того, скільки грошей внесеш. Наприклад, ставиш дві гривні — в разі виграшу сума подвоюється, і отримуєш чотири. Ставиш сто — отримуєш двісті. Заробляє той, хто ризикує великими сумами. Звісно, що у нас з Андрієм ніяких заощаджень не було. Привабливішими для нас виглядали умови футбольного тоталізатора. І ось чому: маючи дві гривні за ставку, можна виграти (за умов правильно вгаданих результатів) до ста тисяч гривень. Сума виграшу коливається залежно від кількості зібраних грошей учасників розіграшу. Щоправда, тут ставки приймаються не щодня, як в букмекерських конторах, а, як правило, двічі на тиждень. Але куди нам поспішати? Відтепер весь світ біля наших ніг. Навіть круті гравці Лас-Вегаса безнадійно відстали від нас.

Старт гри ми запланували на завтра, бо наступний день приймання ставок мав бути аж у п’ятницю. Стільки чекати — нереально. Андрій сумнівався, мовляв, потрібно придивитися, поміркувати, послухати бувалих уболівальників. Але я таки переконав його. І застеріг, що не слід виставляти напоказ наше захоплення. В таких справах варто покладатися тільки на самого себе. Він неохоче погодився, але справедливо зауважив: «Як же ти будеш покладатися, коли ти ніколи не вболівав і знаєш назву тільки однієї команди — "Металіст", і то тільки тому, що на вулицях Харкова під час футбольних матчів з’являються фанати з пов’язками на головах і з шарфами на шиях, на яких написана назва команди?»

Що я мав йому відповісти?

* * *

Я часто позирав на годинник: необхідно встигнути все зробити до того, як батьки повернуться з роботи. Ще раз уважно переглянув умови ставок, перелік команд і, затиснувши в лівій руці цвях, відкрив «Вікно».

Програма працювала бездоганно. Хотілося детальніше ознайомитися з функціями програми, її можливостями, принципами дії, бо стільки часу минуло, а я про неї маю лише поверхове уявлення.

Спочатку відкрив розділ «Події реальні», створив у ньому нову теку «Спортпрогноз». Не втриматися також зазирнути до теки під назвою «Ліщинівка». Що ж там зараз коїться? На подив, життя в селі ніскілечки не змінилося без мене. Дідусь із бабусею сиділи на ґанку, тішачись, який у них розумний пес, а Полкан тим часом виганяв з двору сусідського півня. Дмитро вперто студіював свої книги і невдоволено бурмотів, коли бабуся наказувала приглянути за гусьми. Оксана старанно мела віником подвір’я й водночас розмовляла з кимось по телефону. Мені захотілося почути її голос, побачити грайливу усмішку...

Справді, незвичайне літо в мене було цього року. Сидячи в квартирі на п’ятому поверсі, мені здалося, що я все літо провів у Харкові, нікуди не їздив, а все, що було — наснилося. Буває ж таке: прокинешся і ще довго не можеш второпати, чи ти ще уві сні, чи вже в реальному житті?

Я клацнув мишкою і опинився в розділі «Події бажані», створив течку «Оксана», помістивши туди свій номер телефону. Програмі було цього замало, і вона тут же порадила вказати бажаний час дзвінка. Нині — за четверть третя. Не довго міркуючи, виставив рівно 15:00. Повернувся до теки «Спортпрогноз» у розділі «Реальні події». За мить промайнули результати всіх ігор, суми виграшних ставок, перелік футбольних команд, що мають зустрітися найближчими днями.

Я ще не визначився, що робитиму з грошима, не подумав, як пояснюватиму батькам, звідки вони в мене беруться, адже такі заробітки викличуть підозру як з боку Андрія, так і з боку батьків. Але на все це ще буде час.

Скопіювавши перелік футбольних команд, я створив нову папку в розділі «Події бажані». І тут я зайшов у глухий кут: не міг зметикувати, як саме слід форматувати події? Яка команда повинна виграти і як це позначити? Усі спроби програма коментувала доволі скупо: «Неправильно заданий режим». Ось тобі й маєш! Аж у жар кинуло. А я вже гроші почав рахувати. Та все ж, якщо існує «Неправильно заданий режим», то повинен існувати й «Привильно заданий режим». Озвався мобільник.

— Привіт! Як доїхав? — впізнав голос Оксани.

— Нормально.

— Щасливий. Вдома. І одразу за комп’ютер?

— Так.

— Село пусткою стало. Ти мені телефонуватимеш?

— Як там Олег? Не давав про себе знати?

— Засипав есемсеками. Обіцяє восени приїхати до Києва. І ти приїзди! Ото буде зустріч!

— Таке говориш, як наче це проїхатися з Ліщинівки до Ворскли. Олега відпустять одного?

— Та ні ж бо! Він з батьками. Вони часто навідуються до столиці: батько якісь справи вирішує, а Олег за компанію.

— Для Олега це реально, а мені годі й мріяти.

— Не сумуй. Рік пролетить швидко. Побачимось.

— Оксано, ти не уявляєш, як мені радісно чути твій голос.

— Ти також телефонуй. Обіцяєш?

— Обіцяю…

Зв’язок раптово перервався. Схоже, в Оксани скінчилися гроші на рахунку. Мені стало соромно, що через мене вона виговорила останнє. Якби не «Вікно», то вона б і не зателефонувала. Але передзвонити не наважився, було ніяково. Все ж таки не слід зловживати можливостями програми.

Потому розмовляв з Андрієм: обговорювали, на які футбольні команди слід ставити. Так, за телефонною балаканиною, непомітно плинув час. Незабаром повернеться з роботи мама, а в мене ще нічого не готово. Але як на диво правильне вирішення проблеми спало на думку зовсім несподівано. Виявляється, все дуже просто. Достатньо було перейти до розділу «Події майбутні» й створити течку «Спортпрогноз». Все це зайняло пару хвилин. І переді мною, в чітко розграфлених таблицях були розписані результати футбольних матчів на місяць, а може, й далі, я не рахував.

Я відсунув клавіатуру вбік і заходився переписувати результати.

Андрій довго не наважувався зробити такі ж самі ставки, як і я. Ледь не посварилися біля кіоску. І тоді він вирішив питання так: не шкодуючи ще двох гривень, зробив першу ставку по-своєму, а за другим разом — так, як радив я.

З того моменту час для мене зупинився. Тільки й думок — про