Марк Твен - Скорочено Пригоди Тома Сойєра

Повість «Пригоди Тома Сойєра» американця Марка Твена є одним з найулюбленіших дитячих творів багатьох поколінь читачів із усього світу. Походеньки і витівки зухвалого 12-річного бешкетника Тома не припиняють викликати щиру посмішку вже понад 200 років. Це перша розповідь із серії, присвяченої Соєру та його друзям, тож читати скорочено книгу «Пригоди Тома Сойєра» Марка Твена варто разом з продовженням циклу – романом «Пригоди Гекльберрі Фінна».

Шибеник і фантазер, добродушний сирота Том невтомно вплутується в різноманітні курйозні історії, або ж сам є винуватцем смішних і повчальних епізодів. У передмові автор особисто зауважує, що хоче не тільки розважити дітлахів, а й нагадати дорослим їх самих в безтурботні часи шкільних авантюр та кумедних випадків.

У той же час письменник критикує становлення американського суспільства, де на тоді панувала соціальна нерівність, спостерігався брак моральних цінностей та недоліки системи освіти. Підіймаються і одвічні питання важливості дружби та любові, відносин дорослих та дітей.

Як розгадати злочин та закохатися, вижити на усамітненому острові та знайти скарб, не заблукати в лабіринтах печери та не злякатися тіней нічного кладовища? Про це та більше вам розкаже кмітливий хлопчисько – досить лише скачати скорочено книгу «Пригоди Тома Сойєра» Марка Твена безкоштовно, без реєстрації та sms (смс), вибрав найзручніший із запропонованих форматів: fb2 (фб2), txt (тхт), rtf (ртф), epub (єпаб).

Тут ви можете скачати безкоштовно твір “Пригоди Тома Сойєра” (скорочено) Марка Твена, який ви можете прочитати приблизно за півтори години.

«Пригоди Тома Соєра» — роман Марка Твена 1876 року. Твір розповідає про пригоди хлопчика на ім’я Том Соєр з містечка «Сейнт-Пітерсбург» (нагадує містечко Ганнібал, де виріс автор) на півдні Сполучених Штатів. Події роману відбуваються напередодні Громадянської війни в Сполучених Штатах.

Події роману відбуваються на півдні Сполучених Штатів у містечку Сейнт-Пітерсбург напередодні Громадянської війни.

Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ

ТОМ ГРАЄТЬСЯ, ВОЮЄ, ХОВАЄТЬСЯ

"Томе!". Ніякої відповіді. "Томе!". Ніякої відповіді. "І де дівся цей хлопець, хотіла б я знати… Томе!". Старенька тітка Поллі ніяк не могла знайти Тома. Хлопець спробував прошмигнути повз тітку, але вона схопила його за підтяжки. Тітка побачила на його роті та руках варення і взяла різку, щоб покарати. Том сказав їй, що в неї щось за плечима, а сам утік. Тітка Поллі на хвилину остовпіла, а потім тихо засміялася. Вона любила Тома, і її гнів завжди проходив. Том був сином її покійної сестри, і тітці було жаль його.

Том цілий день байдикував і прийшов додому перед вечерею. Сід, молодший зведений брат Тома, разом з негреням Джімом готували дрова на завтра. На відміну від Тома, Сід був смирний хлопець, який ніколи не пустував.

За вечерею тітка Поллі намагалася витягти з Тома зізнання про те, що він не був у школі, а ходив купатися. Видав хлопця Сід, який сказав тітці, що комірець Тома зашитий чорною ниткою, а вона зранку зашивала білою. Том відразу вискочив з-за столу і втік.

На вулиці Том побачив чужого, трохи вищого за нього хлопця, який був дуже чепурно одягнений, хоч був будень. Хлопці довго стояли і дивилися один на одного, а потім Том сказав, що відлупцює його. Хлопці довго сварилися, а потім обидва билися в пилюці. Том переміг чужого хлопця і примусив сказати: "Більше не буду". Та коли хлопець уже забирався, він кинув каменюкою Томові між лопатки і побіг. Том переслідував зрадника до самого його дому і довідався, де той живе. Том постояв трохи біля хвіртки, викликаючи ворога на бій, але вийшла мама хлопця і прогнала Тома.

Додому Том повернувся пізно і, влізши обережно у вікно, опинився в засідці: перед ним стояла тітка. Вона побачила, що сталося з Томовими курткою й штаньми, і вже не вагалася, чи дати йому завтра важку роботу.

РОЗДІЛ ДРУГИЙ

ЧУДОВИЙ МАЛЯР

Наступного дня, у суботу, Том отримав від тітки завдання пофарбувати вапном доволі довгий дерев'яний паркан. Том запропонував цю роботу негреняті Джіму, а сам пообіцяв принести замість нього води. Та Джіма уже попередила тітка, щоб не слухав Тома. Коли Том запропонував Джіму свою білу мармурову кульку і пообіцяв показати хворий палець на нозі, той погодився. Та за хвилину Джім прожогом мчав по вулиці з цеберкою, Том узявся білити паркан, а тітка Поллі верталася з поля бою з пантофлею в руці.

Томові не хотілося, щоб хлопці на вулиці глузували з нього, і раптом до нього прийшла блискуча думка. Він узяв щітку і спокійно заходився працювати. До нього підійшов Бен Роджерс, який гриз яблуко і вдавав пароплав. Том не звертав на нього уваги. Бен поглузував з Тома, що той працює, а він йде купатися. Том сказав, що білити паркан — рідкісне щастя, бо таке трапляється не кожен день. Хлопець водив щіткою, відходив, щоб помилуватися, оглядав зроблене. Бена це зацікавило, і він попросив дозволу побілити і собі. Том вдавав, що не можна, бо тітка веліла фарбувати акуратно і дбайливо. Бену довелося віддати Томові яблуко, і той дозволив.

Бажаючих пофарбувати не бракувало, а Том ще й отримував від хлопців різні речі, наприклад, повітряного змія, мармурові кульки, олов'яного солдатика. На паркані з'явилися аж три шари вапна. Того дня Том відкрив великий закон, що керує вчинками людей, а саме: для того, щоб хлопчику або дорослому захотілось чого-небудь, треба тільки одне — щоб цього було нелегко добитись.

РОЗДІЛ ТРЕТІЙ

ЗАКЛОПОТАНИЙ ВІЙНОЮ І КОХАННЯМ

Тітка Поллі не повірила Тому, що паркан уже побілений, тому пішла подивитися. Її здивування було безмежне. Вона повела Тома до комори, дала найкраще яблуко, а він нишком поцупив пряника.

Том помстився Сідові, закидавши його грудками землі, а потім відправився на міський майдан. Там Томова армія і армія його найближчого приятеля Джо Гарпера влаштували війну. Після того, як армія Тома здобула перемогу, він подався додому.

Проходячи повз будинок, де жив Джеф Течер, Том побачив красиву незнайому дівчинку з голубими очима і золотавим волоссям. Хлопець відразу забув про Еммі Лоренс, яку він довго завоював і яка лише тиждень тому сказала, що любить його. Щоб сподобатись незнайомці, Том кривлявся на всі лади. Дівчинка пішла, та перш ніж зникнути за дверима, обернулась і кинула через паркан квітку. Том підхопив квітку босою ногою і пострибав на одній нозі до паркану, від якого не відходив до самого вечора.

За вечерею, поки тітка вийшла на кухню, Сід ненароком розбив цукорницю. Тітка повернулась і відразу ж покарала Тома. Хлопець, плачучи, закричав, що це зробив Сід. Тітка не пожаліла Тома, хоч її мучила совість. Том пожалів себе сам, уявляючи, що помре, і тоді буде пізно для тітчиних вибачень.