Софі Бріджертон - Покоївка з привілеями, Софі Бріджертон

— Учора ти звабив мене!

— Якщо вже відверто, ти сама охоче звабилась. Зізнайся, підсвідомо ти ж була готова до цього, так? Прагнула цього? Невже ні? Що підказує тобі твоя виноградинка?

Гаразд, здаюся. Він й в пеклі буде шпиняти мені нашим сексом, бо він з того роду — найжахливіших демонів, котрі ніколи не дають тобі спокою.

— Я поверну його на місце, — я поставила світильник назад на тумбочку, мимоволі поправивши графітовий абажур, котрий трохи перекосився під час моєї самооборони, — й полишу тебе тверезіти. І раджу тобі звернутись до лікаря, Тоні. Хто знає, може це в тебе серйозно. Пухлина якась чи запалення ідіотизму.

— Стривай-но, — гмикнув бос, насупившись, — тобто ти відмовляєш мені?

— Ні. Просто вдаю, що цієї розмови ніколи не відбувалося. Це трохи інше. Більш прийнятне для твоєї крихкої зарозумілості. Ти просто надихався текіли, ось і все.

— Припини, Лізбет! Нам було добре разом! Подряпини в мене на спині — ще один доказ цього! Гайда! Зробимо це ще раз і ти зміниш свою думку!

Без попередження відкинувши ковдру, Соретті випростався, змусивши мене, скрикнувши, чимдуж побігти до дверей під його сміх. Впевнена, жодна з його безмозких лахудр не опинялася в подібній ситуації. Чому ж ця честь випала мені, га?!

Зупинившись на порозі, я знов поглянула на боса, котрий стояв, вперши руки в боки, у всій своїй голій красі й пригрозила йому пальцем, від чого його самовпевнена усмішка стала ще ширшою. Звісно, трикутник чорних шорстких завитків в нього між ніг проігнорувати ніяк не вдалося, як і те, що наша сутичка збудила його.

— Якщо я ще раз стикнуся із ним без попередження, — вказала я на його стверділий член, — хизуватися буде нічим! Вважай це погрозою!

— Вночі ти сама просила його, любонько. Так випиналася, щоб отримати сповна, якомога глибше.

— Раджу забути про це, — гнівно просичала я.

Та хто ж його вкусив окрім мене? І що в біса відбувається?

Я так і не з’ясувала, чи все ще маю роботу, та після зустрічі з Джованні доведеться вправити його сину мізки. І ось тоді, мабуть, він справді мене звільнить.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно