Маріанна Ласкава - Одна ніч з тобою змінить Все, Маріанна Ласкава

РОЗДІЛ 18

ВІКТОРІЯ

У неділю вранці я прокинулась від звуку будильника, ось як я його ненавиджу і чому я його не відключила. Ай гаразд хер з цим все час вставати. Я привела себе в лад, і пішла на кухню, там взяла свій смартфон як не дивно жодного повідомлення від Болтова, це прямо засмутило, невже я сумую? Від млин походу так. Що пожертвувати своєю гордістю і написати першою? І я зайшла в його контакт де вже стояло його фото, уважно дивлячись який він гарний на фото я стояла і думала що робити далі. Та ні це безглуздо він не оцінить. Ай все краще включу радіо від цього користі буде більше. 

І я вийшла з його контакту і просто увімкнула радіо, а телефон поклала на стіл і почала займатися сніданком. Але тут дзвінок у двері. Та ну знову!! Боже ніякого відпочинку та тиші. Чи може проігнорувати? Але стукіт настирливий, значить доведеться йти, інакше мені вивалять двері. Коли я відкрила офігіла:

- знову ти ?

- Привіт Вікуся

- чого тобі?

- де привіт?

- ПРИВІТ Болтов!

- ну ось молодчина

- Чого прийшов?

- скучив

- дуже смішно!

- а мені ось ні.

- твої проблеми

- ні сонечко не тільки мої

- Болтов вали туди звідки прийшов і дай мені спокій!

- Ні!

І одразу рушив до мене і притиснувши до стінки біля дверей став цілувати, наполегливо і жадібно ну тут я звичайно і не втрималася і почала відповідати. Ця пристрасть нас втягувала і просто топила немов у пісучих пісках. Це тривало не знаю навіть скільки, але раптово він просто відсторонився.

- Чому?

- я так не можу..

- я що тобі заважає?

- ти  не готова..

- невже я не настільки гарна?

Боже що я мелю, але це все моя образа, навіщо було дражнити а потім вдавати, що нічого не було!

- Не кажи дурниці солодка, Ти шалено красива і дуже спокуслива, дівчина, яка кого завгодно може спокусити, але .

- Що?

- ще не час

- та НУ!

- та принаймні не зараз, не так і не тут

- Так?

- так солодка

- уу ну гаразд .

- Впустиш?

- А ти скажеш навіщо з'явився?

- так

- добре тоді проходь.

- Дякую Солодка

І я закотила очі він пройшов у вітальню я зачинила двері та увійшла за ним. Коли прийшла села навпроти нього на диван, на що він сказав:

- боїшся мене?

- швидше за те, що ти можеш зробити зі мною

- Розумно.

- а то.

І настала тиша і я зробивши сумний вдих видихнула

- і так я чекаю

- Чого?

- навіщо прийшов ще й так рано.

- я ж сказав що скучив

- БОЛТОВ

- ай добре, хотів провести цей день з тобою.

- Наш останній день ти хотів сказати

- знаєш я тут подумав.

- І?

- я не хочу, щоб він був останній

- Але ми домовилися Болтов

- Знаю, але я передумав!

- Чому??

І він встав, підійшов до мене, сів поруч, взяв мої руки в свої міцно їх стиснувши, щоб я не втекла,  і повільно немов промовляючи подумки кожне слово перед тим як сказати, він продовжив:

- Віка я з першої нашої зустрічі думаю лише про тебе, і після цих двох побачень я зрозумів що ти мені надто подобаєшся щоб тебе відпускати так швидко.

- Але якщо я проти цього?

- я розумію, але Віка я дуже хочу більшого, хочу більше часу з тобою.. зустрічей, та всього що зв’язано з тобою!

- ти в цьому впевнений?

- більше ніж ти думаєш солодка.

Я не знала що сказати, просто опустила погляд на наші руки, я хотіла цього, але в той же час боялася, бо знала, що поїде. І тут він однією рукою підняв моє підборіддя і тихо і ніжно сказав:

- якщо ти знову думаєш, про від'їзд то я скажу так, їхати сюди всього пару годин, це не біда, є телефон і відео ми зможемо бачитися щодня а на вихідних я приїжджатиму в будь-якому випадку, що встигну набриднути

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍