Колектив авторів - Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар

про відстрочку (звичайно, у межах закону).

Цією статтею передбачено, що строк відстрочки виконання постанови становить місяць.

Частина 2 ст. 301 КпАП регулює відстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення на місці вчинення адміністративного правопорушення) і встановлює, що відстрочка здійснюється в порядку, встановленому законом. Глава 27 КпАП визначає, який саме порядок виконання постанови про накладення штрафу.

Стаття 302. Припинення виконання постанови про накла­дення адміністративного стягнення

За наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.

Стаття 247 КпАП встановлює обставини, що виключають провадження в справі про адміністративні правопорушення. Провадження в справі про адміністративні правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, перелічених у ст. 247 КпАП. У разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення і виникнення таких обставин:

- п. 4 ст. 247 КпАП - видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

- п. 6 ст. 247 КпАП - скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

- п. 9 ст. 247 КпАП - смерть особи, щодо якої розпочато провадження в справі - виконання постанови припиняється.

Згідно зі ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Стаття 92 Конституції України визначає, що законом України оголошується амністія. Тобто виключним правом видання акта амністії наділена Верховна Рада України. Таким чином, у разі видання Верховною Радою України акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення, постанова про накладення адміністративного стягнення припиняє виконуватися.

Згідно з ч. 2 ст. 8 КпАП закони, які пом’якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення. Вчиненні до видання цих законів. Скасувати акт, який встановлює відповідальність за адміністративне правопорушення, може орган, який його видав. Згідно з п. 22 ст. 92 Конституції України діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначається виключно законами України, які в свою чергу видаються Верховною Радою України. Таким чином, при виданні Верховною Радою України акта скасування адміністративної відповідальності за певні правопорушення виконання постанови з цього правопорушенню припиняється.

В адміністративному процесі діє загальний принцип індивідуалізації виконання покарання. Тобто нести відповідальність за правопорушення може лише особа, яка його вчинила. Звичайно, у випадку смерті особи, щодо якої розпочато провадження в справі, виконання постанови припиняється.

Рішення про припинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення приймається органом (посадовою особою), що відповідає за звернення постанови до виконання, тобто органом, який виніс постанову. На основі цього рішення органи, які безпосередньо виконують постанову, а також інші органи, що беруть участь у виконанні постанови, припиняють виконувати постанову про накладення адміністративного стягнення.

Стаття 303. Давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень

Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі зупинення виконання постанови відповідно до статті 291 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги або протесту. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.

[У частину другу статті 303 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001р.]

[Частину третю статті 303 виключено згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001р.]

Ця стаття визначає строк, протягом якого можливе виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Давність виконання - це визначений термін, протягом якого потрібно здійснити усі дії, необхідні для реалізації останньої стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення, і після закінчення якого постанова про накладення адміністративного стягнення вже не підлягає виконанню.

Обов’язок звернення до виконання постанови лежить на органі (посадовій особі), що виніс постанову. Внаслідок безвідповідального ставлення до своїх обов’язків орган (посадова особа), що повинен звернути постанову до виконання, може пропустити перебіг строку і не звернути постанову до виконання. Таким строком, згідно із цією статтею є три місяця. Цей термін починає відраховуватися з моменту винесення постанови (згідно зі ст. 299 КпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Однак законодавством передбачено, що перебіг строку давності може зупинятися:

1) у випадку зупинення виконання постанови в зв’язку з поданням скарги або принесенням прокурором протесту (ст. 291 КУП);

2) у випадку зупинення виконання постанови у зв’язку з відстрочкою виконання постанови (ст. 301 КпАП).

У першому випадку перебіг строку давності поновлюється після розгляду скарги або протесту, якщо скаргу і протест залишено без задоволення.

У другому випадку перебіг строку давності поновлюється після усунення усіх обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, але не пізніше ніж через місяць. Рішення щодо відстрочки виконання постанови приймає орган, який виносить постанову. З моменту, який зазначено в рішенні про відстрочку, і поновлюється перебіг строку давності.

У випадку, коли строк - три місяця - з дня винесення постанови пройшов, а постанова не була звернена до виконання, то усі дії виконавчого характеру припиняються і постанова вже не підлягає виконанню.

Однак, законодавством передбачається можливість встановлення законами України більш тривалих строків для виконання постанов у