Марина Гриміч - Фріда

Я буду на жовтневі свята цілих п'ять днів! Чекай!

Твоя Галя.

№ 6.

Цьом, цьом, цьом, мій чорний носатий котику!

Як тобі — сподобалися наші п’ять днів? Було холоднувато, але так чудово.

Щойно я приїхала, відразу, у першу ж неділю, пішла на товчок і продала шубку Мойсея Давидовича. Знаєш, за скільки? Одне слово, пристойний навар. Я навіть купила мамі Берті золоті серіжки. Я так розчулилася твоєю розповіддю про те, скільки вона для мене зробила! Рідна мати стільки не зробить!

Зараз у моді нейлон. Купити на товчку для Бердичева? Напиши, щоб я гроші не розтринькала. А ще краще — приїжджай у неділю, забери частку дяді Мусі, а решту я покладу собі на книжку.

Ти переживаєш, що твоя мама дізнається про нас з тобою? Та про це вся Торговиця знає! А якщо знає наша Торговиця, то й вірменська у Львові знає. І чого б це їй бути проти нашого шлюбу? Релігійні забобони вже давно в минулому. У нас країна соціалістична, атеїстична, всі народи, за Конституцією, рівні. А якщо їй це так важливо, то розкажи те, що підслухав на кухні. Ну про те, що я не рідна донька Берти.

Не слухай нікого, тільки мене. І все буде добре.

Цілую. Твоя Галя.

№ 7.

Привіт мій єдиний і неповторний Рубене Арменовичу!

Як ти там поживаєш? Ти вже переговорив зі своєю мамою? Моя не проти.

У мене знову неприємності, якась падлюка на мене знову накапала. Я навіть підозрюю, хто. Мені Сашко Поспєлов сказав, що мене хочуть знову викликати на бюро комсомолу.

От народ! Заздрощі й підлість — рушійні сили деградації людства. Тисячі років люди займаються торгівлею. Це давнє і шановне ремесло, навіть не ремесло, а мистецтво! Мистецтво посередництва або, як каже моя мама, мистецтво гендлю, вічне, як людство. Та що я тобі, Вірменину з торгівельної сім’ї, доводжу! Ти й сам знаєш!

Здається, цього разу дуже серйозно, тому що мої «вєрниє подружки» раптом відвернулися від мене: почуяли небезпеку! Та й грець із ними!

Я сама собі, сама по собі і сама в собі.

Цілую. Твоя Галя.

До речі, остання наша ніч була просто казковою.

№ 8.

Добрий день, Рубіку!

Ти що, з глузду з’їхав разом зі своєю мамочкою? Я ніколи не відмовлюся від своєї мами!

Вона мені найрідніша людина в світі, хай не за кровним, а суто за людським зв’язком.

Я від тебе такого не чекала!

І не присилай мені більше своїх лахів, бо я можу подумати, що ти тільки задля вигоди підтримуєш зв'язок зі мною.

Г.

№ 9.

Рубіку!

Ти чого не пишеш? Невже ти забув усе, що поміж нами було? Ми ж цивілізовані люди! А шнобель у моєї мами не більший, ніж у твоєї! Невже ми не зможемо переступити через ці дурниці?

Г.

№ 10.

Привіт, Рубіку!

Дякую тобі за подарунок. Я весь час дивлюся на нього і згадую тебе. Ти справжній пристрасний мужчина, і мені з тобою затишно.

У мене все добре. Розгляд моєї персональної справи перенесли на місяць, але тепер я нічого не боюся, коли ти будеш зі мною.

№ 11.

Дорогий мій, коханий, єдиний, любий!

Так, було. Але клянусь, тільки раз. Я