Алекса Адлер - Їхня кохана лялька, Алекса Адлер

− Пропоную внес-с-сти деякі корегування в план, − дивиться на брата Шоа-дар. − Оскільки ми поки не знаємо, що собою являють ці аборигени, вважаю за доцільне, якщо один з нас буде контролювати ситуацію з корабля.

То виходить, ці висадки можуть бути небезпечні? Я з тривогою дивлюся на Саарда.

Він кілька хвилин мовчить, явно обмірковуючи братові слова. Мені здається, змію старшому ця пропозиція не дуже подобається, але зрештою він киває.

− Згоден. Я піду перш-ш-шим.

− Не згоден. Перш-ш-шим піду я, – посміхається змій молодший. − Ти у нас головний с-с-стратег і мозок команди, от і залишайся на кораблі. А я займуся оперативною роботою. Але спочатку ми обоє пообідаємо в компанії нашої Ж-шені, − і він повертає голову до мене, нагородивши ікластою посмішкою. − Я страшенно голодний.

І от чому я практично впевнена, що він зараз не про їжу?

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно