Лаванда Різ - Врятуй мене, Лаванда Різ

Глава 17

Перші ранкові теплі промені, які ковзнули до кімнати, ласкаво торкнулися двох сплячих в обіймах один одного.

Живе сонячне тепло, ... живі люди, ... волею духу.

За дверима, хтось вже довго і виразно кашляв.

- Гм, гм-гм-гм, гм, гм.

- Я кохаю тебе, - прошепотів їй на вухо Кевін, відчувши, що вона прокинулася. Повернувшись до нього, Кетлін мимоволі, з насолодою втягнула в себе запах його шкіри. І посміхнулася . Тому що його погляд не залишав іншого вибору. Розтривожена душа тремтіла і горнулася до нього. Вона дихала його очима, вірніше тим, що з них виходило. Дихала і не могла надихатися. Так легко і добре було поруч із ним!

- Ти палиш? Адже раніше не ...

- Так, з тих самих пір.

- Я мучу тебе, Кевіне. ... Ну що ти знайшов в мені такого? Божевільна, депресивна ідіотка, якій вже від самої себе нудно, - вона підняла на нього свої блискучі від  сліз, блакитні очі, в яких колись і потонуло його серце. Кевін потягнувся і поцілував її, ловлячи губами зі щоки, сльозинку, яка покотилася мимоволі.

Його губи чіпала легка чуттєва посмішка, немов вже сама собою нагадуючи їй про той нерозривний зв'язок, який всупереч усьому виник між ними багато місяців тому :

-Я не знаю, за що я люблю, правда. Просто хочу, щоб ти була поруч, бути з тобою, прокидатися разом, ділитися радістю, а іноді може бути, і болем. Я ... нібито відчуваю, що ти моя ... частина. От і все. А так як в розібраному стані я жити не можу, значить - не можу жити і без тебе, своєї частини, і ця частина десь в області серця. Люблю, навіть зарюмсану, з червоними опухлими очима, скуйовджену і сонну. Аби ти тільки була зі мною, тільки, будь ласка, малятко, ... не плач.

- Кевіне, я ... коли я втратила мого ... нашу дитину, ... я вирішила, що це знак того, що нам не бути разом, що у нас різні шляхи і що нам не варто взагалі сходитися знов. Я так втомилася втрачати Кевіне, всіх ... кого люблю.

Сильні руки притиснули її до своїх гарячих чоловічих широких грудей:

- Мені так шкода Кет, так шкода, - прошепотів він. - А може його не стало, тому що помилкою було розлучитися? Тепер я розумію, що моторошно промахнувся , заграла шипуча суміш образи та гордині. Я не повинен був тоді залишати тебе. Нерозумно. Ми два дурня. Але нам дають другий шанс, розумієш? Дурістю буде його упустити, тому що наші зустрічі в ресторані, на дорозі - це не збіг, це ж так очевидно! Тоді тільки ангелів не вистачало з їхніми безглуздими дудочками , які б підвели нас один до одного за ручки. Кетлін , давай просто відпустимо ситуацію і будемо разом. Скільки можна , ми самі собі влаштовуємо нікому не потрібні тортури!?

- В такому разі, я теж хочу тобі дещо сказати, відзначити так би мовити, другу частину наших відносин  своїм визнанням. Запам'ятай його, на усі  відпущені нам роки, Кевіне,  - вона твердо глянула хлопцеві в очі, - ... Давши одного разу відчути мені повітря життя, Кевіне Росс - прошу тебе, не перекривай мені більше кисень. Якщо ти залишиш мене - значить, вже однозначно вб'єш мене. Я просто більше цього не винесу! Занадто багато всього, а без тебе ще й темно, і холодно. По правді кажучи, я дуже хочу бути з тобою, Кевіне  Галлахен, просто, через свій страх, що з тобою теж може щось трапитися - я і намагалася тебе відштовхнути від себе. Ти для мене немов необхідна умова для життя, може, це занадто егоїстично з мого боку, може, ти хотів би почути від мене інші слова, але я буду намагатися полюбити тебе всім серцем!

  Було видно, що її слова, на  хлопця, який слухав її дуже уважно , справили велике враження. Вони схвилювали його. Безвідривно дивлячись їй в очі, Кевін, посміхнувшись, прошепотів:

- Вдих-видих-струмок. Ти вже любиш мене, дурепа моя, просто ще не помічаєш цього або боїшся помічати. Я потрібен тобі ... навіть сильніше, ніж ... він. І нічого зі мною не станеться, адже я везучий! І залишати тебе я не збираюся, тому що я теж вмію любити ... по-справжньому. Ти моя дружина, як виявилося дуже до речі, у нас буде сім'я і діти, і все у нас буде добре! Тому що я в це вірю! Тому що свою порцію болю ти вже зачерпнула і випила цю чашу за нас двох. Ти теж, будь ласка, вір в це. І прошу, ніколи більше нічого від мене не приховуй і не сумнівайся у мені. Скажи, ти віриш мені?

За дверима знову посилено покашляли.

- Ештоне, заради бога, ти надірвеш собі гланди! Трохи пізніше, добре? - крикнув Кевін, посміхнувшись їй, не відводячи своїх променистих очей. А вона дивилася на нього, як зачарована , поринаючи серцем в його тепло.

- Так, я вірю тобі, - прошепотіла вона, перш ніж відповісти на його поцілунок. Обіймаючи Кетлін, погляд Кевіна випадково впав на їхнє відображення в дзеркалі. І відображення того, що він там побачив - змусило його закам'яніти. Звідти на нього дивився високий спортивної статури темноволосий хлопець, ... дивився і поблажливо посміхався. Копія ... Метта. Метт немов схвально кивнув йому, недбало змахнув рукою і ... зник.

- Кевіне? - вона потрясла його за плечі. - Що з тобою? Ти весь похолов.

- Нічого, - вражено струснув він головою. - Нічого, привиділося.

- Ти ... бачив, так? Такий вираз обличчя бував ... у всіх у нас, ... до того, як ми почали звикати до його присутності, - в сум'ятті, здогадавшись , прошепотіла Кетлін. – Адже, Еш тобі розповідав, та ти й сам повинен був помітити, що у нас дещо відбувається. Цього не можна не помітити, я взагалі дивуючись чому ти досі про це не питаєш.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍